Костюкевич Володимир Анатолійович

18.02.1988 – 10.01.2026

Солдат, стрілець 1-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти 3-го піхотного батальйону в/ч А4862

Його життєвий шлях був шляхом щирості, праці та любові до рідної землі. Народився і виріс Володимир у Південноукраїнську. Був молодшим сином у родині, де мама самотужки виховувала двох доньок та сина. Для неї він був опорою і втіхою — веселим, життєрадісним, добрим. Понад усе не терпів маминих сліз і завжди прагнув дарувати їй радість.

Навчався у Південноукраїнському професійному коледжі, здобув фах тесляра. Після навчання працював на будівництві у різних містах України. Мріяв про прості й водночас великі речі: одружитися, створити сім’ю, виховувати дітей, жити під мирним небом. Та війна перекреслила його плани.

18 жовтня 2025 року Володимир був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив стрільцем 1-го піхотного відділення 3-го піхотного взводу 2-ї піхотної роти 3-го піхотного батальйону. 10 січня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Різниківка Бахмутського району Донецької області, він загинув у бою за свободу та незалежність нашої держави.

Свій останній спочинок Володимир Костюкевич знайшов на Алеї Слави Південноукраїнського кладовища.