Кіріленко Ігор Леонідович

17.06.1984 - 28.03.2024

Солдат, кулеметник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 3-й стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону військової частини в/ч А1619 59-ї окремої штурмової мотопіхотної бригади збройних сил України імені Якова Гандзюка

Народився Ігор у Первомайську, навчався у школах Південноукраїнська та Костянтинівки, працював у приватному підприємстві рідного міста. Мав «золоті руки» — умів полагодити будь-яку техніку, від мультиварки до автомобіля, завжди допомагав людям і волонтерам. Був принциповим, шукав правду, мав гостре почуття справедливості.

Попри проблеми зі здоров’ям 11 січня 2024 року Ігор став до лав Збройних сил України. Після навчання опинився на фронті. 28 березня 2024 року під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Первомайське Донецької області він зник безвісти. Майже два роки родина жила в очікуванні, між надією і болем. Лише нещодавно підтверджено: Ігор загинув, боронячи рідну землю.

Свій останній спочинок Ігор Кіріленко знайшов на Алеї Слави Костянтинівського кладовища.