Гунівенко Олександр Вікторович

22.07.1987 – 27.02.2024

Молодший лейтенант, командир 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти

Народився у 1987 році у Південноукраїнську. Закінчив середню школу № 3 у 2004 році, а після – Київський національний університет культури і мистецтв, де здобув фах менеджера соціокультурної діяльності та міжнародного туризму.

У 2010-2011 роках проходив військову службу у підрозділі Сухопутних військ Збройних Сил України, що дислокується на Чернігівщині у с. Десна. У листопаді 2011 одружився, через рік народився син. Подружжя переїхало в село Прибужжя Вознесенського району. У 2014-2015 рр. Олександр обіймав посаду директора Прибузького будинку культури. Пізніше працював заступником Прибузького сільського голови з гуманітарних питань. Виявляв непересічний талант та організаційні здібності. Він був людиною, яка знала, як надихати інших. Душа колективу, талановитий актор театру, любитель футболу. Завжди активний, наполегливий, винахідливий. Олександр натхненно декламував вірші, зокрема, свій улюблений – «Любіть Україну».

Усім серцем він любив Україну і одразу став на її захист. З перших днів повномасштабного вторгнення долучився до територіальної оборони, села Прибужжя, а в березні 2022 р. добровольцем мобілізувався до лав Збройних сил України у складі 61 окремої механізованої бригади. Брав участь у звільненні Миколаївщини та Херсонщини, у боях за Соледар та Авдіївку. Пройшов нелегкий путь від солдата до сержанта, від сержанта до офіцера. Відважний і мудрий командир беріг особовий склад і захищав кожного солдата. Саме так і з'явився його позивний – Адвокат.

27 лютого 2024 року на точці евакуації в населеному пункті Орлівка Донецької області, допомагаючи пораненим побратимам, він потрапив під ворожий мінометний обстріл. Після чого офіційно вважався зниклим безвісті. Понад 20 місяців тривало очікування для сім'ї з болем та надією. Та, нажаль, стало відомо: Олександр загинув.

Місце поховання: с. Прибужжя Миколаївська область.