Гальопа Денис Юрійович
04.11.1990 – 05.01.2026
Солдат, оператор безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем в/ч А0224
Денис народився і виріс у Південноукраїнську, навчався у першій школі, а потім – у гімназії № 1. Вже у школі він отримав ласкаве ім’я – Гальопчик… Сам він понад усе любив свою молодшу сестру Ірину. Він захищав її, підтримував, допомагав. Коли вона почала займатися бальними танцями, він зробив те саме, щоб підтримати та надихнути своїм прикладом сестричку. Та скоро сам закохався у танці, і надовго став частиною колективу «Натхнення». А ще Денис захопився малюванням, займався різним спортом: грав у футбол, стрибав із парашутом, катався на сноуборді, займався фрирайдом. Однією з важливих рис хлопця була цілеспрямованість. Тож після отримання середньої освіти вступив до Дніпропетровської митної академії, де здобув спеціальність інженера транспортних та цифрових технологій. Довчився та переїхав у Київ, працював логістом на декількох приватних підприємствах.
Згодом Денис одружився, народився син, Марк… Родина жила у Ірпені. На початку війни Денис звільнився, бо його роботодавці співпрацювали з росіянами. Жага розвиватися спонукала його навчатися на IT-курсах. Він успішно почав працювати у цій сфері, ставши висококваліфікованим спеціалістом. Водночас він брав участь у благодійних марафонах на підтримку ЗСУ.
24 серпня 2025 року Денис був мобілізований. Потрапив до відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів, став оператором безпілотних літальних апаратів. Його “пташки” влучно й нещадно знищували ворогів…
Щоранку Денис незмінно спілкувався з рідними. 5 січня він написав повідомлення “Перебуваю на позиції. Зателефоную пізніше”. На жаль, не зателефонував… В цей день солдат Денис Гальопа під час виконання бойового завдання загинув від уламку ворожого дрону-камікадзе у Покровському районі Донецької області.
Його побратими, які приїхали на поховання, згадують: воїн був дуже добрим товаришем, світлою людиною, яка надихала оточуючих, заряджала позитивом… “Дружній, відповідальний, завжди допомагав всім. У нього був великий потенціал як у військового”. Товариші очікували, що Денис згодом очолить взвод, та не судилося…
Свій останній спочинок Денис Гальопа знайшов на Алеї Слави Південноукраїнського кладовища.
