22 жовтня – Всесвітній день людей з порушеннями мовлення. Цей день нагадує нам про важливість уважного ставлення до людей, які мають труднощі з мовленням, своєчасної допомоги та підтримки. Особливо важливо, щоб батьки знали, як сприяти мовленнєвому розвитку дитини, помічали можливі труднощі та вчасно зверталися до фахівців. Саме тому пропонуємо до уваги батьків статтю вчителя – логопеда відділення комплексної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)  Південноукраїнської міської територіальної громади» Вауліної Ірини Олексіївни з корисними порадами щодо розвитку мовлення дітей. Адже кожне нове слово, кожне досягнення дитини – це крок до впевненого спілкування та успішного розвитку.

МОВЛЕННЄВИЙ РОЗВИТОК ДИТИНИ: КОЛИ ВАРТО ЗВЕРНУТИ УВАГУ?

 Кожна дитина розвивається у власному темпі. Проте мовлення - важлива складова розвитку малюка, яка потребує уваги та підтримки дорослих.

Іноді батьки сподіваються, що дитина «переросте» труднощі й заговорить самостійно. Але якщо час минає, а нові слова не з’являються, дитина не намагається спілкуватися або її мовлення важко зрозуміти, не варто відкладати консультацію фахівця. В останні роки збільшилась кількість дітей з пізнім мовленнєвим розвитком: дитина мовчить, показує жестами, говорить звуками, або незрозумілими звукосполученнями. Часто знайомі, родичі кажуть батькам, що це пройде, що дитина маленька, і все пройде самостійно. Але минає час, а нічого не змінюється. І такий розвиток мовлення - це не просто індивідуальна особливість малюка, це - проблема малюка. Спеціалісти з розвитку мовлення б'ють на сполох, зазначаючи, щоце проблема масового характеру. Наразі одна з вагомих причин порушення мовленнєвого розвитку - війна. Чому?

Фоновий стрес - тривога, емоційне виснаження визивають підвищення рівня кортизолу у батьків. Під час стрессу мозок малюка перемикається з зусиль на розвиток на зусилля виживання, що блокує розвиток і інтелекту, і мовлення. Надто мало емоційного, живого, позитивного спілкування з дорослими.

Як розвивається мовлення?

Перші місяці життя - малюк реагує на голоси, звуки та інтонації, поступово починає гулити.

3-6 місяців - з’являється активний лепет, дитина експериментує зі звуками.

Приблизно 8-12 місяців - можуть з’являтися перші осмислені слова та жести для спілкування.

1-2 роки - словниковий запас поступово зростає до 300 слів, дитина вчиться називати знайомі предмети, людей і свої потреби, починає поєднувати слова.

2-3 роки - активно формуються фразове мовлення, розуміння зверненого мовлення та вміння спілкуватися; словниковий запас збільшується від 1000 до 1500 слів.

3-5 років - мовлення стає складнішим, словниковий запас в  5 років сягає до 4000 слів, дитина вчиться будувати речення та розповідати про події.

Важливо пам’ятати: це орієнтовні етапи, а не суворі норми. Розвиток кожної дитини індивідуальний, але тільки фахівець може визначити - чи у дитини індивідуальна норма, чи  проблема розвитку.

Що може впливати на розвиток мовлення?

На формування мовлення впливають різні чинники: особливості розвитку нервової системи, слуху, загального розвитку дитини, інтелект дитини, а також емоційний стан і умови спілкування.

Тривалий стрес, тривожність і переживання, зокрема пов’язані з війною, можуть позначатися на емоційному стані дитини та її здатності навчатися й спілкуватися. Тому особливо важливо створювати атмосферу безпеки, турботи та підтримки. Якщо батьки бачать проблеми, звертатись до спеціалістів треба якомога раніше. Поки мозок дитини пластичний, вплив на розвиток найбільш ефективний. Але очікування «магічного» стрибка у 3 роки - це фатальна, найнебезпечніша помилка батьків. Без своєчасної корекції пластичність мозку знижується і швидко переростає в більші проблеми, які значно важче компенсувати. Спеціалісти зазначають негативну роль ґаджетів у розвитку як мови, так і інтелекту. Нервова система дитина перевантажена тривожним шумом і позбавленого живого спілкування.Синє світло і швидка зміна кадрів гальмують мовні зони кори.

Якщо дитина годинами спостерігає за яскравими, але німими для її слуху кадрами на екрані смартфона, вона не зможе чути і обробляти окремі звуки з мовного потоку.

Як батьки можуть допомогти?

Розмовляйте з дитиною щодня, коментуйте свої дії та події навколо.

Читайте книжки, розглядайте малюнки, співайте пісеньки, грайте в ігри.

Уважно слухайте дитину, давайте їй час відповісти, заохочуйте будь-які спроби спілкування.

Менше часу відводьте на пасивний перегляд екранів, натомість більше спілкуйтеся наживо.

Не порівнюйте дитину з іншими, не сваріть за неправильну вимову та не змушуйте повторювати слова через силу.

Коли варто звернутися до фахівця?

Якщо дитина не реагує на звуки або своє ім’я, не використовує жести для спілкування, не розуміє простих звернень, не говорить очікуваними для її віку словами або втрачає вже набуті навички, варто звернутися до педіатра.

За потреби лікар скерує до логопеда, фахівця з розвитку мовлення, сурдолога чи інших спеціалістів. Не потрібно чекати, поки дитина піде до дитячого садка або школи. Раннє виявлення труднощів допомагає своєчасно надати необхідну підтримку.

Пам’ятайте: звернутися по допомогу - не означає навішувати на дитину ярлик. Це означає дати їй більше можливостей для розвитку, спілкування та впевненого пізнання світу.

Любімо, підтримуймо й уважно слухаймо наших дітей! Адже кожне їхнє слово - це маленький, але важливий крок назустріч світові.