Мікроклімат середовища суттєво впливає на стан організму людини, її працездатність протягом робочого дня.

Під мікрокліматом (метеорологічні умови) виробничого приміщення, розуміють клімат внутрішнього середовища цього приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини.

ДСН 3.3.6.042-99 та ДСНіП № 248 визначають такі оптимальні мікрокліматичні умови для працівника:

• температура повітря в межах +22–24 ºС, відносна вологість 60–40%;
• швидкість руху повітря не більше ніж 0,1 м/сек.

Також визначені допустимі параметри мікроклімату, які за весь час роботи упродовж життя людини не чинитимуть шкідливого впливу на її здоров’я.

Для холодного періоду року на постійних робочих місцях температура повітря має бути в межах +13–25 ºС, зокрема під час виконання важкої роботи +13–19 ºС, легкої +20–25ºС, середньої важкості +15–23 ºС. Відносна вологість повітря до 75%. Швидкість руху повітря – від 0,1 до 0,5 м/сек (залежно від важкості праці). На непостійних робочих місцях допускається зниження нижньої межі температури повітря на 1–3 ºС, але не нижче ніж +12 ºС (для важких робіт) і підвищення верхніх меж на 1–2 ºС.

В умовах температури нижче 16-15 °С створюються всі умови для виникнення та загострення захворювань органів дихання (риніту, бронхіту, плевриту, пневмонії), м’язово-суглобового апарату та периферичної нервової системи (міозиту, ревматизму, невриту, радикуліту), а також загострення інших хронічних хвороб.

Задача  роботодавця, для збереження здоров′я працюючих, створити на робочому місці оптимальні, або допустимі мікрокліматичні умови.  Комфортне самопочуття працюючого забезпечується відповідним співвідношенням температури, відносної вологості і швидкості руху повітря.  

Якщо у виробничих приміщеннях через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність не можна встановити допустимі величини мікроклімату, на підприємстві встановлюють заходи щодо захисту від можливого охолодження, зокрема:

- виділяють спеціальні місця для обігріву, встановлюють засоби для швидкого та ефективного обігрівання верхніх і нижніх кінцівок (локальний променево-контактний обігрів і т. ін.);

- встановлюють внутрішньозмінний режим праці та відпочинку, що передбачає можливість перерв для обігріву;

- забезпечують працюючих засобами індивідуального захисту (одяг, взуття, рукавиці).

Параметри мікроклімату виробничих приміщень нормуються ДСН 3.3.6.042-99  «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень».

За матеріалами держпраці та журналу «Охорона праці»