Уже четверту зиму українці житимуть в умовах війни. І кожен наступний рік проходження цього періоду стає складнішим. Адже ворог не припиняє руйнувати об’єкти критичної інфраструктури, житлово-комунального господарства, цілити по підприємствах,житлових будинках, медичних та освітніх закладах.  

Згадані вище обставини значно ускладнюють процеси підготовки та проходження осінньо-зимового періоду (далі – ОЗП). Але ст. 153 Кодексу законів про працю та ст. 13 Закону «Про охорону праці», згідно з якими роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні та здорові умови праці, на час дії воєнного стану не скасовуються.

Холодний період року – це період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, що дорівнює +10 град. C і нижче (п. 9 ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень»).

Холодне навколишнє середовище – навколишнє середовище, що характеризується наявністю комбінації вологості і вітру за температури від мінус 5 °С і вище (п. 3.1 ДСТУ EN 14058:2008 «Одяг захисний. Одяг спеціальний для захисту від знижених температур»).

Зимовий сезон – період часу, який розпочинається датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища нижче ніж +5° C, але не пізніше 31 листопада, а закінчується датою досягнення природних умов, за яких впродовж семи діб утримується температура навколишнього природного середовища вище ніж +5° C, але не пізніше 31 березня (ч. 11 п. 6 розділу І Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Мінінфраструктури України від 26.07.2013 № 550). 

Робота на відкритих територіях, у неопалюваних або охолоджених приміщеннях у холодний період року може призвести до переохолодження організму працівників. Це зумовлює розвиток серцево-судинних захворювань, загострення виразкової хвороби шлунку, розвитку нейроваскулітів, артритів, виникнення захворювань застудної етіології, зниження імунітету тощо. Постійне переохолодження може спричинити розвиток і загострення хронічних професійних захворювань. Охолодження організму порушує координацію рухів, здатність виконувати точні операції тощо.

До характерних несприятливих виробничих факторів зимового періоду року належать:

• знижена температура поверхонь устатковання, матеріалів;
• знижена температура повітря робочої зони (під час роботи на відкритому повітрі та в неопалюваних приміщеннях);
• підвищена рухливість повітря (у вітряний день);
• предмети, що обрушуються і падають (бурульки, крижані/снігові нарости, крижані брили).

Крім того, у зимовий період року значно збільшується кількість травм, що стаються внаслідок падіння під час пересування. Також трапляються обмороження та нещасні випадки, пов’язані з використанням нагрівальних приладів.

Збільшення кількості нещасних випадків також зумовлює людський чинник: порушення трудової та виробничої дисципліни (перебування в стані алкогольного сп’яніння), невикористання ЗІЗ, порушення вимог безпеки під час експлуатації нагрівальних приладів тощо.

ПІДГОТОВКА ДО ОПАЛЮВАЛЬНОГО СЕЗОНУ. ВИМОГИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Холодна погода вносить свої корективи в експлуатацію протипожежного обладнання, використання опалювальних приладів, що створює додаткову небезпеку виникнення пожежі. Тому підготовка до ОЗП має важливе значення.

Усі підприємства після закінчення сезону повинні розробити організаційно-технічні заходи з підготовки до наступного ОЗП з урахуванням виявлених недоліків, зауважень, приписів органів державного нагляду (контролю), видати відповідні розпорядчі документи. А також призначити відповідальних за вирішення конкретних питань і встановити терміни виконання заходів, зокрема, щодо таких видів робіт:

• профілактика, ремонт, заміна систем теплопостачання (теплових установок і мереж);
• профілактика, ремонт внутрішніх та підвідних газо-, водо-, електромереж, систем вентиляції, а також повірка приладів обліку;
• розроблення плану (інструкції) з ліквідації можливих аварійних ситуацій з визначенням відповідальних осіб, необхідного обладнання, матеріалів, технічних та трудових ресурсів, а також взаємодії з оперативними службами енергопостачальних організацій, аварійних служб тощо;
• перевірка і поповнення в разі потреби аварійного запасу обладнання, пально-мастильних та інших матеріалів;
• перевірка огороджувальних конструкцій будівель і споруд, гідроізоляції фундаментів відповідно до вимог нормативної та проєктної документації;
• перевірка справності покрівлі та водостоків, вікон, ліхтарів, воріт, дверей та інших конструкцій об’єктів;
• утеплення конструктивних елементів будівель і споруд тощо.

Цей перелік робіт не є вичерпним і для кожного окремого обладнання підприємства може бути доповнений.

Раніше органи державного нагляду за охороною праці регулярно перевіряли готовність підприємств та виробничих об’єктів суб’єктів господарювання до ОЗП. Контролювали періодичність проведення технічних оглядів та експертного обстеження обладнання підвищеної небезпеки, технічний стан основного та резервного водота електропостачання на об’єктах виробництва і транспортування теплової енергії, проведення навчань та перевірки знань з питань ОП відповідальними особами, дотримання вимог щодо безпечної експлуатації обладнання підвищеної небезпеки тощо. Серед порушень, які найчастіше виявляли, були:

• не проведення технічного випробування тепломеханічного обладнання підвищеної небезпеки (котлів та трубопроводів), перевірки стану теплової ізоляції на окремих ділянках трубопроводів та обладнання;
• установлення на котлах несправних та не відрегульованих запобіжних клапанів;
• допуск до експлуатації ненавченого обслуговуючого персоналу та низька кваліфікація відповідальних осіб;
• несправність систем хімводоочищення;
• відсутність необхідної технічної документації, не проведення протиаварійних тренувань з обслуговуючим персоналом, несправність систем вентиляції тощо.

Значну увагу приділяли перевірці технічного стану підприємств газотранспортної системи, систем газопостачання населених пунктів, внутрішньо будинкового газового обладнання, водопровідно-каналізаційного господарства, водозабірних і очисних споруд.

На сьогодні частину відповідних повноважень від Держпраці передано Держенергонагляду. Із 2018 р. ця інспекція здійснює нагляд у галузі теплопостачання. А на початку нинішнього року КМУ прийняв постанову від 03.01.2024 № 1 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері державного енергетичного нагляду (контролю) на ринку природного газу», згідно з якою Держенергонагляд здійснює державний нагляд за дотриманням суб’єктами ринку природного газу та іншими особами вимог нормативно-правових актів з питань технічної експлуатації та технічного стану газорозподільних систем, внутрішньо будинкових систем газопостачання, газових мереж внутрішнього та зовнішнього постачання, безпеки використання в побуті приладів і вузлів обліку природного газу, димових і вентиляційних каналів житлових і громадських будинків, їх випробування та ремонту.

На жаль, нові нормативно-правові акти, які відповідно до названої вище постанови вже мали б набути чинності, і досі перебувають на стадії розроблення, що не сприяє належному державному контролю за підготовкою до ОЗП. Також цьому перешкоджає мораторій на перевірки, установлений для наглядових органів на період дії воєнного стану.

Тому основну відповідальність за дотримання вимог безпеки, недопущення аварій, нещасних випадків та профзахворювань покладено на роботодавців за сприяння органів місцевої влади.

Вимоги щодо забезпечення належних і безпечних умов праці в зимовий період регламентують:

Закон України «Про охорону праці»;

Кодекс законів про працю України;

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС від 30.12.2014 № 1417;

НПАОП 0.00-1.62-12 Правила охорони праці на автомобільному транспорті;

НПАОП 0.00-1.15-07 Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті;

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень;

Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі – ДСНіП № 248);

ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2011 «Будівельна кліматологія».

ЗІЗ від знижених температур мають відповідати вимогам:

• ДСТУ EN 342:2017 «Одяг захисний. Комплекти та предмети одягу для захисту від холоду»;
• ДСТУ EN 14058:2008 «Одяг захисний. Одяг спеціальний для захисту від знижених температур»;
• ДСТУ EN 511:2017 «Рукавички захисні від холоду».

            Крім того, питання праці в холодний період року регулюють локальні акти: інструкції з охорони праці за професіями і видами робіт (може бути окрема інструкція з охорони праці під час виконання робіт в ОЗП), а також експлуатаційна документація обладнання заводу виготівника.

Джерело: https://ohoronapraci.kiev.ua/cabinet/documents/body?id=4347