Сьогодні в університеті третього віку робота з тканиною.

Використання потенціалу тканини у психотерапевтичному процесі називається тканинною арт-терапією.

При взаємодії з тканиною включаються органи почуттів, можна малювати, можна стискати, можна почути, як вона звучить, можна робити розстановки.

Серед основних характеристик тканини:

- кольорова гама;

- малюнок;

- структура;

- розмір;

- цілісність та доглянутість.

Все це може бути дуже діагностично та терапевтично.

У чому й переконалися студентки університету, працюючи з тканиною індивідуально, у парах та групі.

Перша практика "Платкова мандала"

Її мета: дати можливість людині побачити себе з боку та відстежити свої відчуття "як я собі така?"; робота на стабілізацію самооцінки, визначення свого місця у групі, соціумі; можливість побачити свої кордони, кордони інших; соціометрична матриця групи; розвиток здатності приймати якісь зміни.

Завдання:

- вчитися слухати себе, свої внутрішні потреби, свої почуття та тіло;

- усвідомити потребу взаємодіяти;

- розвинути здатність приймати себе таким, як є "неідеальним";

- розвивати емоційний інтелект, чуттєвість.

Після практики студентки усвідомили, що у кожного є свої особисті кордони, у всіх вони різні, всі люди по-різному ставляться до вторгнення в їхні кордони інших людей, і по-різному ставляться до вторгнення у простір інших людей.

Друга практика "Неконструктивні стратегії".

Завдяки теплій та сонячній осінній погоді студентки робили практику на свіжому повітрі, максимально отримуючи ресурс від простору.

Працювали індивідуально з актуальною ситуацією, яку потрібно було зобразити у тканинній картині.

Шукали метафори, що нагадують життєві стратегії та ситуації, елементи, яких вже час позбутися.

Спостерігали за своїми почуттями під час створення композиції, актуалізуючи потреби.

На завершення розробили стратегії, прості дії, які хочеться зробити, щоб розпочати рух у бік вирішення запиту.

Заняття вийшли дуже ресурсними, глибокими, студентки отримали важливі підказки та підтримку групи.