Виплата грошової компенсації за невикористані дні відпустки передбачена ст. 24 Закону про відпустки та ст. 83 КЗпП. Так, при звільненні компенсації в обов’язковому порядку підлягають тільки два види відпусток.

Щорічна відпустка. Згідно зі ст. 4 Закону про відпустки до щорічних відпусток належать:

основна відпустка (ст. 6 Закону про відпустки);

додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);

додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);

інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, до таких належать, зокрема, додаткова щорічна відпустка за стаж в органах місцевого самоврядування та відпустка за стаж державної служби.

Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, тобто це так звана відпустка «на дітей», яка надається відповідно до ст. 19 Закону про відпустки.

Всі інші відпустки при звільненні не компенсуються. Втім, перед звільненням працівник може використати такі відпустки («бойова», «чорнобильська» тощо), скориставшись нормою ст. 3 Закону про відпустки (лист Мінекономіки від 26.12.2019 р. № 1987/0/76-19). Проте, якщо працівника звільняють за порушення трудової дисципліни, він не може скористатися правом на відпустку перед розірванням трудового договору.

Зверніть увагу, що замінити відпускні на компенсацію за невикористану відпустку без звільнення працівника заборонено (ст. 2 Закону про відпустки).

Однак, за бажанням працівника частину щорічної відпустки замінюють грошовою компенсацією (ст. 24 Закон про відпустки).

Це можливо, якщо тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не менше ніж 24 календарних дні.

За матеріалами Держпраці.