До всесвітнього дня Охорони праці в 2024 році

під гаслом «Забезпечуємо безпечну та здорову працю вже зараз в умовах зміни клімату»

Ви можете зробити свій внесок у протидію зміні клімату!

На межі останніх тисячоліть однією з найбільш небезпечних загроз для життя людства стає глобальна екологічна криза, викликана збільшенням населення планети, господарською діяльністю людини та її споживацьким ставленням до природи. Від того, чи зуміє цивілізація її подолати, залежить подальше існування людства. У зв’язку з цим забезпечення загальнолюдської глобальної екологічної безпеки постає перед державами, народами і кожною окремою людиною як завдання всеосяжного планетарного масштабу.

Протягом останніх десятиліть екологічну кризу поглиблює зміна клімату внаслідок глобального потепління. Використання людством протягом останніх ста років викопного палива, неефективне споживання енергії, що виробляється, нераціональне сільське господарство, розвиток автотранспорту призводять до викидів в атмосферу парникових газів та посилення парникового ефекту, що, у свою чергу, викликає кліматичні зміни і пов’язані з ними негативні наслідки.

Клімат на планеті, стаючи все більш гарячим і непередбачуваним, ніж він був у минулі два тисячоліття. Прискореними темпами підвищується рівень моря, тануть льодовики, зменшується кількість видів рослин і тварин. Глобальне потепління стає проблемою небаченого раніше загальнопланетарного характеру і ставить питання про існування людини як виду.

Прямий вплив

Це наслідки від аномальної спеки, перепадів температури, змін атмосферного тиску та екстремальних явищ: буревіїв, ураганів, затоплень, пожеж.

До захворювань від температурних перепадів, перш за все, можна віднести перегрівання та переохолодження. Різкі зміни погоди призводять до загострення серцево-судинних захворювань: гіпертонічної хвороби, стенокардії, інфаркту міокарда.

Особливо важко переносити тривалі теплові хвилі, коли температура вночі не опускається нижче 25-30℃. А частота таких особливо гарячих днів постійно зростає. У доіндустріальні часи вони траплялися в середньому 1 раз на 100 днів. Зараз (коли температура піднялася на 1℃ від доіндустріального рівня) це число зросло до 4-5 (тобто 2-3 тижні на рік). За умови потепління на 2℃ прогнозується, що їх буде близько 27 зі 100, а за умови потепління на 3℃ – уже 62, тобто більше половини року.

Крім фізичної шкоди, наслідки зміни клімату загрожують і психічному здоров’ю. Надзвичайні природні явища, вимушена міграція та втрата врожаю викликають значний стрес у людей, які з цим стикаються.

За оцінками ООН вже в 2050 році у світі може бути понад 250 млн. кліматичних біженців.

Наслідки для здоров’я, пов’язані з викидами парникових газів

Основним джерелом викидів парникових газів є спалювання викопного палива – вугілля, нафти і газу – під час якого в повітря викидається також низка небезпечних забруднювачів. Забруднене повітря є одним з основних чинників, які згубно впливають на здоров’я. За даними ВООЗ, від його наслідків щорічно помирають 7 мільйонів людей. В основному, забруднене повітря викликає інсульт, захворювання серця, хронічні обструктивні захворювання легенів, рак легенів і гострі респіраторні інфекції. За рівнем смертності з цієї причини Україна – одна з лідерів серед 160 досліджених країн. Тому діяльність зі скорочення викидів парникових газів також сприятиме зменшенню забруднення повітря та захворюваності населення.

Хто в зоні ризику?

Зміна клімату зачіпає усіх, але найбільш вразливими є  діти, дорослі у віці  65 років і старше, а також особи з хронічними захворюваннями.

Що робити?

Зміна клімату продовжує відбуватись і впливати на життя людей. Щоб ефективно боротись із наслідками, потрібні як рішення на рівні держави, так і дії кожної людини.

Є декілька порад, як ви можете зробити свій внесок у протидію зміні клімату:

• Зберігайте енергію та природні ресурси. Енергетика є найбільшим джерелом парникових викидів.
• “Озеленіть” своє пересування – частіше обирайте громадський електротранспорт або велосипед. Машини виробляють велику кількість парникових газів, а також є одним з найбільших джерел забруднення повітря у містах.
• Вживайте екологічні продукти: намагайтеся їсти менше м’яса, молока, сиру та яєць, адже інтенсивне агро-індустріальне тваринництво є руйнівним для довкілля. Надавайте перевагу альтернативам рослинного походження та органічним сезонним продуктам місцевого виробництва.

Держава, зі свого боку, має визнати загрозу кліматичної кризи та почати активно впроваджувати політику, яка допоможе скоротити викиди парникових газів. Важливим кроком для цього є відмова від викопного палива, спалювання якого спричиняє найбільше викидів, та перехід на чисті відновлювані джерела енергії (ВДЕ), зокрема сонце та вітер.

Джерело: ecoaction.org.ua; repositary.knuba.edu.ua.