Всесвітній день боротьби з енцефалітом проводиться кожного року 22 лютого у багатьох країнах. Він був створений для того, щоб підвищити освіченість людей про енцефаліт і тим самим попередити можливі випадки ураження цим інфекційним захворюванням.
Що таке енцефаліт – це запальний процес, який уражає нервову тканину головного мозку і часто мозкові оболонки та субарахноїдальний простір, викликаний наявністю мікроорганізмів у мозковій тканині (може бути наслідком прогресування менінгіту).

Збудники – переважно віруси: вірус кліщового енцефаліту; рідко: віруси кору, герпесу, епідемічного паротиту, краснухи, ентеровіруси, сказу, ВІЛ, грипу, грибки (Candida, Cryptococcus neoformans, Aspergillus), найпростіші — амеби (Naegleria fowleri, Acanthamoeba spp., Balamuthia mandrillaris).

Захворюваність має сезонний характер та залежить від виду вірусу. 

Фактори ризику: перебування у закритих приміщеннях, використання громадських пляжів і басейнів, агамаглобулінемія, порушення клітинного імунітету, контакт із бродячими та дикими звірами, перебування в ендемічних щодо кліщового енцефаліту районах, контакт із хворим.

Перебіх хвороби: у багатьох випадках початково продромальні симптоми (грипоподібний стан, діарея, лихоманка, лімфаденопатія) і/або симптоми основного захворювання (напр. кору, епідемічного паротиту, вітряної віспи). Особливо тяжким і динамічним є перебіг герпетичного енцефаліту (як правило, герпетичні висипання на шкірі та слизових не спостерігаються). У клінічній картині домінують порушення свідомості, лихоманка різного ступеню та вогнищеві симптоми: якісне (психотичні порушення, розлади особистості) та кількісне (зниження рівня свідомості аж до глибокої коми включно) порушення свідомості; біль голови, нудота та блювання, брадикардія (симптоми набряку мозку та підвищеного внутрішньочерепного тиску;  епілептичні напади; спастичні парези та паралічі, а також інші симптоми ураження пірамідного шляху (синдром ураження центрального рухового нейрону); парези та паралічі черепномозкових нервів (найчастіше ІІІ, VI, IV i VII); в’ялі паралічі (свідчать про ураження стовбуру головного мозку); мозочкові симптоми (найчастіше в клінічній картині вітряної віспи — запалення мозочка); погіршення пам’яті, навіть глибокі амнестичні синдроми; афазія, найчастіше моторна або змішана; вегетативні симптоми — підвищена пітливість, поперемінне зниження та підвищення частоти серцевих скорочень, гіпотермія або гіпертермія, підвищене слиновиділення (напр. у клінічній картині сказу). Також такі симптоми, як гідрофобія та аерофобія, під час яких виникають спазми діафрагми та додаткових дихальних м’язів. У деяких пацієнтів фаза збудження не виникає, а в клінічній картині домінує млявий параліч.

Яка повинна бути профілактика?  Насамперед:

1. Щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи, вітряної віспи, грипу, поліомієліту,  сказу і японського енцефаліту.
2. Пасивна імунопрофілактика: в особливих випадках специфічний імуноглобулін проти вітряної віспи, сказу  або гамаглобулін у профілактиці кору.
3. Слід уникати контакту з дикими звірами та бродячими собаками і котами (профілактика сказу).
4. Враховуючи, що одним із найпоширеніших носіїв енцефаліту є кліщ (близько 13% усіх кліщів заражені вірусом), тому треба проводити ретельний огляд тіла після прогулянок на природі, особливо навесні; наявність захисного одягу для прогулянок в лісі, спеціальні засоби проти кліщів, вчасна вакцинація.

Бережіть себе та будьте здоровими!