Сонячний день, а на душі сум і біль: наша громада провела в останню путь ще одного Героя – солдата, стрільця-помічника гранатометника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 36-річного Помінова Володимира Вікторовича.

Володимир народився та виріс в Южноукраїнську. Навчався у четвертій школі. Захоплювався боксом та плаванням, брав участь у змаганнях. Виборов розряд кандидата в майстри спорту з плавання. Закінчив дев’ять класів та вступив до місцевого ПТУ, де опанував професію електрогазозварювальника. Після навчання був призваний в армію, де здійснилася його давня мрія про море – служив в морфлоті в Одесі. Через півтора роки зняв військову форму та почав трудову діяльність у підприємстві «Донбасатоменергомонтаж». Пізніше працював у Миколаєві, Києві, Кременчузі, невдовзі зміг придбати власне житло, в якому оселився разом із дружиною. Вони мріяли про дітей, про мирне світле майбутнє, але ж в їхнє життя, як і в життя всіх українців, увірвалася війна… 20 березня 2022 року Володимир був призваний до лав Збройних сил України. Був поранений у Херсонській області, пізніше під Бахмутом отримав контузію, та, відновившись, знов повернувся у стрій. 2 жовтня під час ведення бойових дій біля населеного пункту Макіївка Луганської області Володимир Помінов загинув. Страшний біль втрати ятрить серця його батьків, дружину, старшого брата…

Співчуття від імені Южноукраїнської громади та від військових висловили заступник міського голови Сергій Горностай та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Євген Левченко. Хвилиною мовчання присутні на площі Палацу культури «Енергетик» вшанували пам’ять Володимира Помінова. Державний прапор України, яким була вкрита труна з тілом Героя, Євген Левченко урочисто передав матері воїна. В останню путь на Алею Славу южноукраїнці провели солдата на колінах.

Вічна слава Герою Володимиру Вікторовичу Помінову, який назавжди залишиться в пам’яті Южноукраїнської громади.