Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін (ст.36 КЗпП України). Угода сторін — це домовленість працівника з роботодавцем про терміни та умови звільнення з роботи.
Головною умовою звільнення з роботи за угодою сторін є домовленість між працівником і роботодавцем, яка зафіксована відповідною заявою.
У разі домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору договір припиняється у строк, визначений сторонами (постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).
Звертаємо Вашу увагу, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви.
В обов’язковому порядку керівник видає наказ про звільнення працівника з обов’язковим ознайомленням працівника та видачею йому копії наказу про звільнення.
У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником(ч.2 ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).