Всесвітній день боротьби з дитячою працею був встановлений рішенням Міжнародної організації праці (МОП). Ідея про внесення до календаря нової дати з’явилася в 1997 році після проведення заходів, присвячених боротьбі з найгіршими формами дитячої праці.
Стаття 19 Конвенції ООН про права дитини встановлює, що Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину.
Принцип 9 Декларації прав дитини встановлює, що дитина не може прийматися на роботу до досягнення належного вікового мінімуму; їй у жодному разі не повинні доручатися чи дозволятися роботи або заняття, які є шкідливими для її здоров’я або перешкоджають її освіті, фізичному, розумовому чи моральному розвитку.
У МОП зазначають, що сьогодні у світі 152 мільйони дітей віком від 5 до 17 років змушені працювати, а це кожна десята дитина.
При цьому 99,9% усіх дітей живуть у країнах, які є учасниками Конвенції про заборону найгірших форм дитячої праці.
Порядок застосування праці дітей визначається законодавством України про працю. Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються дане питання є Кодекс законів про працю України
З якого віку дозволено починати працювати та яка тривалість робочого тижня?
• з 14 років – у вільний від навчання час, за згодою одного з батьків або опікуна та при умові виконання лише легкої роботи;
• з 15 років – за згодою одного з батьків або опікуна;
• з 16 років – без обмежень.
В умовах військового стану тривалість допустимого робочого тижня сягає до 50 годин.
Види робіт заборонені для неповнолітніх
Забороняється застосування праці осіб молодше 18 років на важких роботах і на роботах з шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
Забороняється також залучати осіб молодше 18 років до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Вище зазначені умови затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.
Особливі умови працевлаштування
Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, однак для підлітків розроблений перелік пільг:
• термін на яке надається перше робоче місце має перевищувати 2 роки;
• відсутність випробувального терміну;
• додаткові відпустки для складання іспитів;
• квоти на працевлаштування;
• звільнення з ініціативи роботодавця допускається, крім додержання загального порядку звільнення, тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей.
• розірвання трудового договору на вимогу його батьків, усиновителів і піклувальників неповнолітнього, а також державних органів та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.
Правила оформлення
При прийомі на роботу неповнолітніх необхідно дотримуватися ряду вимог:
1. Трудовий договір необхідно укладати лише у письмовій формі.
2. Приймаються на роботу можливий лише після попереднього медичного огляду.
3. Щорічне проведення медичного обстеження до досягнення 21 року.
4. Спеціальний облік із зазначенням дати народження.
5. Тривалість щорічної відпустки 31 день (на період дії військового стану 24 дні). Відпустку можна брати у будь-який зручний час без необхідності відпрацювати безперервно півроку до її надання.
З метою інформування молоді, Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці надає для ознайомлення відеоролик про правила трудових відносин, ризики і наслідки незадекларованої праці та трудової експлуатації дітей.