Відповідно до статті 166 Кодексу законів про працю України та статті 7 Закону України „Про охорону праці” працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами за встановленими нормами та у порядку, визначеному законодавством.

Порядок безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, затверджений постановою Держкомітету СРСР по праці та соціальних питаннях і Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13, визнано таким, що не застосовується на території України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1022-р.

Також цим Порядком було встановлено, що підприємства (об’єднання) самостійно вирішують всі питання, пов’язані з безоплатною видачею робітникам і службовцям молока або інших рівноцінних харчових продуктів, на основі Переліку хімічних речовин, при роботі з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.11.1987 № 4430-87, який також визнано таким, що не застосовується на території України згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 94-р „Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України, актів санітарного законодавства”.

Поряд із цим, абзацом третім статті 7 Закону України „Про охорону праці” передбачено, що роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2003 № 994 затверджено Перелік заходів та засобів з охорони праці, до яких входить забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком чи рівноцінними харчовими продуктами, а також газованою солоною водою відповідно до Кодексу законів про працю України, Закону України „Про охорону праці” та колективного договору або угоди.

Пунктом 2 вказаної постанови передбачено, що обсяг і джерела фінансування витрат на охорону праці визначаються в колективному договорі або угоді.

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248, зареєстрованим в Мін’юсті 06.05.2014 за № 472/25249 (набрав чинності від 30.05.2014), шкідливі умови праці це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків.

Віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах, у тому числі на безкоштовне отримання молока, здійснюється на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці, що проводиться у порядку, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442.

З урахуванням вищезазначеного роботодавець може самостійно вирішувати питання щодо безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачивши такі умови у колективному договорі або угоді з урахуванням результатів атестації робочих місць.

Джерело: Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці .