Члени родин військових, що потрапили в полон або вважаються зниклими безвісти, переживають тяжкі психологічні випробування, адже перебування їх рідних людей невідоме, як і час та можливість їх повернення.

Наприкінці минулого тижня представники Координаційного штабу Південного регіону з питань поводження з військовослужбовцями у складі начальника юридичного відділу з питань військовополонених Вадима Жепало, начальника консультативного відділу Вікторії Матієнко, консультанта та представника обласного військомату за участі т. в. о. військового комісара першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Євгена Левченка провели зустріч з членами родин полонених та зниклих безвісти військовослужбовців.

На зустріч були запрошені не тільки родини з Южноукраїнської міської територіальної громади, а й з сусідніх громад – Арбузинської та Благодатненської.

Під час заходу родичі військовослужбовців мали змогу отримати консультації щодо юридичних та процедурних питань, пов’язаних з перебуванням воїна у полоні, а також державних соціальних зобов’язань, гарантованих у випадку потрапляння в полон.

Низка питань стосувалася підтвердження ворогом полону українських військовослужбовців.

«росія офіційно не підтверджує статус багатьох полонених, зрозумійте – це терористи, співпраці з ними не було й не буде, - пояснив Вадим Жепало, - Однак, незважаючи на це, Україна подає на обмін усіх, хто є в реєстрі Національного інформаційного бюро. На сьогодні з полону повернулось чимало бійців, які мали статус «безвісти зниклий». Ми активно працюємо над поверненням кожного військового з полону і над пошуком зниклих.

За його словами, Україна постійно оновлює реєстр військовополонених та зниклих безвісти. Поранених та з важкими хворобами виводять в окремі категорії. Водночас це не гарантує швидкого звільнення з полону. За наявності у рідних будь-якої інформації про полонених і зниклих безвісти, її потрібно повідомляти в НІБ та в інші відповідні структури.

Матерями, доньками, дружинами та сестрами військових відповідної категорії було написано ряд письмових звернень на подальше опрацювання. Всі, хто бажав після офіційної частини зверталися до представників Координаційного штабу індивідуально.