У скорботну книгу пам’яті загиблих воїнів Южноукраїнської громади вписано ще одне ім’я – Олександр Сергійович Хрипун 1985 року народження. Сьогодні героя провели в останню путь.

Олександр народився в Южноукраїнську, навчався у середній школі № 4. Коли йому було 13 років, а сестрі 9, помер їхній батько, і Олександру довелося стати матері опорою та підтримкою. Після школи здобув професію каменяр-монтажник, зварювальник, почав працювати у будівельній компанії «Юженергобуд». З 2002 по 2005 роки служив у залізно-дорожніх військах. Після служби в армії повернувся на роботу, їздив у відрядження в інші міста. Все доросле життя продовжував піклуватися про матір. Сестру Олену і її сина Максима обожнював, хоча своїх дітей Олександр не мав. Рідні кажуть, що він був доброю, чуйною, працьовитою людиною, а ще любив рибалити, захоплювався футболом. 8 листопада 2022 року Олександр отримав повістку і одразу пішов у військкомат. На фронті обійняв посаду механіка-водія евакуаційного взводу евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону морської піхоти. Останнього часу рідні відчували, що воїн став сумний, наче щось передчував. 3 лютого він написав сестрі: «Передай мамі, щоб не хвилювалася», та вже 5 лютого зв'язок з ним зник. 22 лютого, після стількох днів очікування та надії, матері принесли страшну звістку: Олександр Хрипун під час виконання військового обов’язку по захисту Батьківщини загинув 7 лютого в Донецькій області.

Свої співчуття родині героя висловили секретар міської ради Олександр Акуленко та начальник першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковник Микола Живогляд. Національний прапор, яким було вкрито труну, очільник військкомату передав матері, Людмилі Вікторівні. Хвилиною мовчання южноукраїнці вшанували героїв, загиблих у війні. На колінах провели Олександра Хрипуна в його останню путь – на Алею Слави.

Вічна тобі пам'ять, воїне...