Людина може травмуватися, як на виробництві, так і в побуті. Травми, які трапилися в побуті ще називаються невиробничими.

Невиробничий  травматизм  включає такі види:– транспортний  (залізничний, автодорожний, авіаційний); вуличний;  побутовий;– спортивний; ; дитячий.

Крім зазначених видів травматизму, розрізняють ще навмисні травми, що наносяться окремими людьми з метою самогубства (суіцидальні) чи каліцтва. До навмисних належать також воєнні травми, тобто травми, одержані на війні.

Станом на 01.01.2023 в місті Южноукраїнську сталося 852 нещасних випадки невиробничого характеру, що на 16% менше у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року (1019).

Найбільша кількість випадків 304 або 36% від загальної кількості трапилася внаслідок дії неживих механічних сил Це пов'язано з механізацією на виробництві та в побуті, електрифікацією та газифікацією, значним розвитком автотранспорту, висотним будівництвом, масовими заняттями спортом.

250 випадків , або 30% трапилася внаслідок падіння.

7 випадків  з яких один зі смертельним наслідком трапилося через споживання населенням алкоголю,

Станом на 01.01.2023 із загальної кількості нещасних випадків невиробничого характеру 66 нещасних випадків або 8% трапилося з дітьми віком до 14 років, у порівнянні з аналогічним періодом  2021 року  цей показник знизився втричі (192)

Причини невиробничого травматизму у дітей і дорослих однакові.

Щоб уникнути небезпечних ситуацій і травм необхідно, насамперед, виконувати такі загальні вимоги безпеки:

– суворо дотримуватися правил безпеки незалежно від місця перебування: на роботі, удома чи на вулиці;

– уникати небезпечних місць, обирати найбезпечніший маршрут свого руху;

– не перебувати на виробничих об’єктах, будівельних майданчиках без дозволу, супроводу служби технічного нагляду та в аварійних приміщеннях;

– купатися тільки у спеціально відведених для цього місцях;

– бути обережним у місцях можливих обвалів та падіння предметів з висоти.

Для того, щоб у людини сформувалися світогляд і навички безпечної поведінки, їй потрібно:

– перед виконанням будь-яких дій незмінно пам’ятати, до яких наслідків може призвести необережне поводження з вогнем, перехід дороги в невизначеному місці або невикористання засобів захисту, тощо;

– виробити чітке розуміння, що краще безпечніше, ніж швидше;

– постійно вчитися на помилках інших людей (потерпілих, травмованих, загиблих);

– зрозуміти, що після впливу на організм людини шкідливих і небезпечних факторів вороття до здорового та повноцінного способу життя вже може і не бути.

Вид побутового травматизму залежить від віку.

Діти молодшого віку заковтують дрібні предмети, які можуть потрапити не в стравохід, а дихальні шляхи і викликати задуху, стягують каструлі з окропом, падають в незакриті ями, погреби, колодязі. Єдиний засіб запобігти таким нещасним випадкам – постійний нагляд та турбота дорослих про дітей.

Діти дошкільного та шкільного віку отримують переломи й травми від падіння з висоти, поранення при грі з вибухо- та пожежонебезпечними речовинами. Потрібно застерігати дітей від пустощів на балконах, драбинах, деревах. Разом з тим, батьки ні в якому разі не повинні забороняти дітям гратися в рухливі ігри, сковувати їх безперервними заборонами та обмеженнями. Не можна залякувати дитину. Буде правильніше, коли дорослі, час від часу, будуть розповідати про різні нещасні випадки.

Найтяжчим, з найбільшим відсотком смертності, є травматизм, отриманий від автомашин, автобусів, тролейбусів, поїздів та інших видів транспорту. А призводять до цього незнання дітьми правил вуличного руху, порушення правил користування транспортом. І знову ж, таки головними причинами є бездоглядність дітей на вулиці, коли вони ідуть до школи чи з неї, а також у години дозвілля.

Надзвичайно небезпечно кататись дітям на велосипедах, мопедах, моторолерах.

Дорослим ні на мить не можна забувати, що діти схильні наслідувати їх. Якщо дитина бачить, що старші порушують правила вуличного руху, легковажно ставляться до рекомендацій, то й від дитини марно вимагати чогось іншого, бо дитина, перш за все, бере приклад з дорослих.

Серед смертності від травматизму утоплення займає одне з перших місць. Це може статися як влітку, так і взимку. Головною причиною утоплення є невміння плавати, незнання особливостей водойм. При стрибках у воду велику небезпеку приносять підводні скелі, каміння. Взимку діти топляться, провалюючись під лід при катанні на ковзанах, або переходячи через водоймища.

Дорослі зобов’язані категорично забороняти дітям кататися на ковзанах, санчатах по тонкій кризі.

Окрему групу становлять травми осіб літнього віку. Показники частоти травм у цій групі різко зростають після 65 років. Люди літнього віку нерідко ослаблені хворобами, мають знижений зір і слух, погано координують свої рухи. Людям похилого віку без необхідності в «слизьку погоду» бажано не виходити з дому, варто відкласти поїздки, походи до магазину і до всебічних інстанцій. Через вікові особливості (підвищена хрупкість кісток, менша еластичність зв’язок і м’язів), навіть невеликий удар може визвати переломи кінцівок, ребер, хребта, а також важку наслідками травму – перелом шийки стегнової кістки.

Нестійкі погодні умови – відлига вдень і заморозки вночі, значне нагромадження снігового шару сприяють активному утворенню бурульок на покрівлях споруд (особливо на старих будинках із похилим дахом), що виступають на архітектурних частинах будинків, та великих деревах. Пересуваючись містом у період танення льоду, слід бути особливо уважними. Проходячи повз будинки чи біля високих дерев, необхідно впевнитись у відсутності загрози падіння льодових наростів. Слід триматись на безпечній відстані від будинків та інших споруд, обираючи найбільш безпечний маршрут руху. Ні в якому разі не можна заходити за спеціальні огорожі поблизу будинків чи дерев.

Дотримуйтесь правил безпеки, бережіть своє здоровя і життя!