12 січня, у Южноукраїнську пройшла церемонія прощання із загиблим на війні з російськими окупантами солдатом, навідником 2 відділення зенітного  артилерійського взводу зенітної батареї  Олександром Жаріковим.

Народився Олександр в селі Богданівка, що на правому березі Південного Бугу, а до школи вже пішов в м. Южноукраїнську. По завершенню школи здобув професію слюсаря-збірника та зварювальника. Олександр був простим робочим хлопцем: працював на різних заводах України та Європи. Коли почалася війна працював за кордоном та як тільки дізнався про вторгнення росіян на територію України, одразу повернувся. Спочатку вступив до лав територіальної оборони, але згодом впевнено вирішив, що його місце в збройних силах України. Там він проявляв неабияку сміливість, захищаючи Батьківщину, став надійним побратимом, вірним другом для своїх бойових товаришів.

Серце Олександра перестало битися 29 грудня. Виконуючи бойове завдання в районі села Кліщіївка, Бахмутського району нажаль отримав поранення не сумісні з життям.

Попрощатися з Героєм прийшли жителі міста, його бойові побратими. Домовину обгорнули синьо-жовтим прапором так, ніби сама Україна обняла патріота та подякувала за відданість державі.

Секретар Южноукраїнської міської ради Олександр Акуленко висловив щирі співчуття рідним: «Скорботні новини одна за другою приходять в наше місто. І ось знову ми прощаємося з Героєм – Олександром Жаріковим.

Олександр для всіх нас був прикладом патріотизму і героїзму, залишиться і зараз таким … у нашій пам’яті.

Важко знайти слова, щоб втішити рідних і близьких нашого полеглого Захисника, щирі співчуття вам, а Олександру – вічна пам'ять»!

Місто прощалося з Захисником, стоячи на колінах.

Поховали Героя на Алеї слави міського кладовища.

Він пройшов пекло, тому йому обов’язково буде місце в раю. Нині завдання кожного українського захисника продовжити те, за що так сильно боровся Олександр, довести справу до кінця і Перемога буде за нами!