Як символ боротьби  з ВІЛ/СНІД  вона була запропонована у 1991 році.

Її ідея належить художнику Франку Муру.

Франк Мур жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім’я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.

Стрічки як символ з’явилися вперше під час Війни в Затоці. Зелені стрічки, схожі чи перевернуту букву «V», стали символом переживань, пов’язаних з вбивствами дітей в Атланті. Художник вирішив, що стрічка могла бути метафорою і для СНІДу теж.

Ідея була прийнята групою «Visual AIDS». Оскільки організація складалася з професійних художників і менеджерів від мистецтва, реклама видимого символу боротьби зі СНІДом була зроблена вельми вдало. Все почалося дуже просто. Ось уривок з ранньої рекламної листівки «Visual AIDS»: «Відріжте червону стрічку 6 сантиметрів завдовжки, потім скрутіть у верхній частині у формі переверненої« V ». Використовуйте англійську шпильку, щоб прикріпити її до одягу ».

Проект «Червона стрічка» був офіційно розпочато на 45-ій щорічній церемонії вручення нагород «Tony Awards» 2. червня 2000 року. Всім номінантам і учасникам було запропоновано (і досить успішно) приколоти такі стрічки. Відповідно до прес-релізу, що анонсує проект «Червона стрічка»: «Червона стрічка (перевернене« V ») стане символом нашого співчуття, підтримки і надії на майбутнє без СНІДу. Найбільша надія, пов’язана з цим проектом – це те, що до 1 грудня, Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, ці стрічки носитимуть у всьому світі ».

І червона стрічка завоювала величезну популярність. Навіть при тому, що відверта СНІДофобія була на піку, червоні стрічки все частіше з’являлися на одворотах піджаків, полях капелюхів – скрізь, де тільки можна приколоти англійську шпильку. За наступні кілька років, стрічки стали частиною дресс-коду для обраних не тільки на церемоніях Тоні, але і на Оскарі, і на Еммі також.