Діяльність органів державної реєстрації актів цивільного стану з питань зміни імені (прізвища, власного імені та по батькові) регламентується наступними нормативно-правовими актами:

- ст.295 ЦК України;

- ст. 149 СК України;

- Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.01.2010 року (зі змінами);

- Постановою КМУ від 11.07.2007 року № 915 «Про затвердження Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи (зі змінами) (зі змінами);

- Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні (у редакції наказу Мін’юсту України від 24.12.2010 року № 3307/5) (зі змінами).

До 01.01.2021 р.  зміна по батькові особи була можлива виключно за умови зміни власного імені її батьком. Тобто принцип ст. 147 СК України, що по батькові дитини визначається за іменем батька, мав бути дотриманий.

Після набуття чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права фізичної особи на зміну по батькові» від 03.11.2020 № 942-ХІ  зміна по батькові здійснюється на загальних підставах, без будь-яких додаткових умов.

 Право на зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) в Україні мають виключно фізичні особи – громадяни України.

Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою батьків.

У разі якщо над фізичною особою, яка досягла чотирнадцяти років, встановлено піклування, зміна прізвища та (або) власного імені, та (або) по батькові такої особи здійснюється за згодою піклувальника.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я, та (або) по батькові за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

Громадяни України, які проживають на її території, подають заяви до відділів державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання; громадяни України, які постійно проживають за кордоном, до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Зазначена заява подається у письмовій формі разом з паспортом громадянина України, а у разі, коли заявник постійно проживає за кордоном, - з пред’явленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.

До заяви заявник повинен надати також:

а) свідоцтво про народження заявника;

б) свідоцтво про шлюб (у разі коли заявник перебуває у шлюбі);

в) свідоцтво про розірвання шлюбу (у разі коли шлюб розірвано);

г) свідоцтва про народження дітей (у разі, коли заявник має малолітніх або неповнолітніх дітей);

д) фотокартку;

е) квитанцію про сплату державного мита.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану надсилає необхідні матеріали до територіального органу Національної поліції України за місцем проживання заявника для надання висновку про можливість зміни імені.

Територіальний орган Національної поліції України за результатами відповідної перевірки, яка проводиться безоплатно, у місячний строк готує та надсилає висновок про можливість зміни імені разом з усіма матеріалами до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Заява про зміну імені розглядається відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці.

У разі надання дозволу на зміну імені заявник у тримісячний строк від дня його надання відділом державної реєстрації актів цивільного стану може звернутися для державної реєстрації зміни імені до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, яким складається актовий запис про зміну імені. Якщо заявник без поважних причин у зазначений строк не звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації зміни імені, дозвіл на зміну імені втрачає силу.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені здійснюється з наступних підстав:

здійснення стосовно заявника кримінального провадження або його перебування під адміністративним наглядом;

наявність у заявника судимості, яку не погашено або не знято в установленому законом порядку;

офіційне звернення правоохоронних органів іноземних держав про оголошення розшуку заявника;

подання заявником неправдивих відомостей про себе.

Відмова у наданні дозволу на зміну імені може бути в установленому порядку оскаржена у суді.