За висновками вчених-фізіологів для більшості людей робота у нічний час несприятливо впливає на здоров’я, оскільки вона вимагає активної діяльності в той момент, коли фізіологічні функції людини значно нижчі за денний рівень. Робота вночі підвищує ризик серцево-судинних і онкологічних захворювань, діабету, депресії й ожиріння. По суті, неспання в темний час доби порушує нормальну роботу всього організму.

У чому ще небезпеки нічної праці? Головний мінус — це розсіяна увага. В нічний час доби люди роблять більше помилок, ніж удень: частіше приймають неправильні рішення, створюють аварійні ситуації, які можуть призвести до нещасного випадку.

Міжнародна організація праці ухвалила Конвенцію про нічну працю від 26 червня 1990 року № 171 (далі — Конвенція № 171). Вона ставить за мету охорону здоров’я працівників, сприяння їм у виконанні їхніх сімейних і громадянських обов’язків, надання їм можливостей для професійного зростання та виплати відповідної компенсації. Конвенція № 171 пропонує вживання відповідних заходів у галузі безпеки праці та охорони материнства для всіх працівників, які виконують роботу в нічний час. В Україні, на жаль, до цього часу Конвенцію № 171 не ратифіковано, але всі основні її вимоги знайшли підтвердження у трудовому законодавстві.

Відповідно до ст. 54 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII (далі — КЗпП) нічним вважається час з 10 години вечора до 6 години ранку.

При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, для яких встановлено тривалість роботи не більше 36 годин на тиждень (Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163).

Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною:

• у тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах;
• на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем.

Оплата роботи у нічний час передбачена ст. 108 КЗпП.

Забороняється!

Залучення до роботи в нічний час:

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП);
• осіб, молодших вісімнадцяти років (ст. 192 КЗпП).

Також ст. 55 КЗпП обумовлюється робота в нічний час й інших категорій працівників, зокрема:

• забороняється залучати до нічних робіт працівників, які за станом здоров’я (загальне захворювання, виробнича або побутова травма, професійне захворювання, хворі на туберкульоз) не можуть виконувати роботу в нічний час та підлягають за висновком лікарсько-консультативної комісії звільненню від роботи в нічний час (ст. 170 КЗпП).
• дозволяється залучати до нічних робіт тільки за їхньою згодою:

– громадян похилого віку за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я (відповідно до ч.3 ст.13 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-XII);

– осіб з інвалідністю за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172 КЗпП).

• не допускається залучення жінок до робіт у нічний час, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід (ст. 175 КЗпП)

Перелік цих галузей і видів робіт мав бути затверджений Кабінетом Міністрів України, однак до цього часу він відсутній.

Зазначені у ч. 1 ст. 175 КЗпП обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї сім’ї.

Ст. 20 Європейської соціальної хартії,  ратифікованої (переглянутої) Україною 14 вересня 2006 pоку, визначає, що з метою забезпечення ефективного здійснення права на рівні можливості та рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування та професії без дискримінації за ознакою статі Сторони зобов’язуються визнавати це право i вживати відповідних заходів для забезпечення його застосування або для сприяння його застосуванню у таких галузях:

• працевлаштування, захист від звільнення та професійна реінтеграція;
• професійна орієнтація, підготовка, перепідготовка та перекваліфікація;
• умови працевлаштування i праці, включаючи винагороду.

Важливо!

Ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» від 29.06.2004 № 1906-IV визначає, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачено у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Це означає, що застосування праці жінок у нічний час допускається за наявності їхньої згоди. Це питання може бути врегульоване на підприємстві колективним договором.

Враховуючи, що залучення працівників, зазначених частиною першою ст. 55 КЗпП, до роботи в нічний час не допускається, відмова цих працівників від виконання такої роботи не може розглядатися як порушення трудової дисципліни, незалежно від характеру трудових обов’язків.