За даними МОЗУ цього року в Україні було зафіксовано 22 випадки захворювання на дифтерію, з них - 18 у жовтні місяці, 5 хворих з діагнозом дифтерія зареєстровано у Закарпатській області, 2 випадки в Києві та 1 випадок в Тернопільській області. Ще 10 осіб в Закарпатській області є носіями інфекції. Загалом дифтерія реєструється в наступних областях: Луганській, Харківській, Хмельницькій, Закарпатській, Тернопільській та Київській. Якщо ці дані порівняти з минулими роками то в 2017 році не було зареєстровано жодного випадку дифтерії, в 2018 році – 10 випадків, серед них 3 дітей.       

У 1991-1998 роках в Україні вже була епідемія дифтерії. Тоді через низьке охоплення вакцинацією захворіло близько 20 тисяч людей, 696 із них померли. В місті Южноукраїнську в період з 1991-2003 роки зареєстровано 7 випадків захворювання на дифтерію, з них – 5 випадків в 1995 році, 1 випадок в 1996 році та 1 випадок 2003 році. В 2015 році при моніторинговому обстеженні дитячого контингенту на носійство збудника дифтерії був виявлений 1 носій (школяр). З 2016 по 2018 роки не було виявлено жодного випадку захворювання на дифтерію.

На даний час в Україні спостерігається вкрай низький рівень охоплення щепленнями від цієї інфекції: вакциновані лише 59% дітей до року, дорослих – 52,3%. Необхідний обхват вакцинації населення від дифтерії - 95%. В місті Южноукраїнську ситуація з вакцинації від дифтерії трішки краща, в цьому році виконання плану щеплень від дифтерії складає: серед дитячого населення – 79,8%, дорослого населення – 67,5%.

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом та призводить до запалення переважно слизових оболонок ротоглотки, характеризується загальною інтоксикацією й ураженням серцево-судинної та нервової систем.

Дифтерія більш небезпечна хвороба, ніж кір. За статистикою, 50-100 випадків з 1000 завершуються летально.

Збудником захворювання є дифтерійна паличка (коринебактерія), вона стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб, кип’ятіння знищує паличку через 1 хвилину.

Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій коринебактерії, яка виділяє токсигенні штами збудника.

До основних симптомів дифтерії належить: біль у горлі (ангіна), лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу.

Пережита хвороба може призвести до наступних ускладнень: блокування дихальних шляхів, міокардиту (пошкодження серцевого м’яза), ураження нервової системи (параліч дихальних м’язів), інфекційно-токсичного шоку, порушення роботи нирок та надниркової системи, які виникають внаслідок накопичення в організмі великої кількості ядовитого дифтерійного токсину.

Після перенесеного захворювання формується нестійкий імунітет, та приблизно через 10-11 років людина може захворіти знову. Повторне захворювання носить нетяжкий характер та переноситься в легкій формі.

Як врятувати себе від дифтерії!!!!!

Єдиний спосіб захистити себе та своїх близьких від дифтерії та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – це вакцинація у дітей та ревакцинація у дорослих. Згідно із календарем профілактичних щеплень, у 2,4 та 6 місяців дітям роблять щеплення вакциною АКДП. Ревакцинацію проводять у 18 місяців та 6 років. Потім у 16 років, а після цього ревакцинацію треба повторювати кожні 10 років.

Під час підйому захворюваності, слід уникати поїздок в регіони де реєструється захворювання дифтерією та місць скупчень людей, масових заходів. Необхідно частіше бувати на свіжому повітрі та провітрювати приміщення.

Якщо у вас виникли вищевказані симптоми, НІ В ЯКОМУ РАЗІ НЕ НАМАГАЙТЕЛЬ ЛІКУВАТИ ДИФТЕРІЮ ВДОМА САМОТУЖКИ – ЦЕ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЛЕТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ! Обов’язково необхідно викликати лікаря до дому.