24 серпня 1991 року – визначна дата в історії України, адже століття боротьби українського народу за власну державність увінчалися проголошенням України de jure та de facto незалежною демократичною державою.

Продовжуючи тисячолітню традицію державотворення, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію  про державний суверенітет України, проголошено незалежність України та створення  самостійної української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. З моменту  проголошення  незалежності  чинними  на  території України визнаються виключно Конституція  України та інші акти законодавства України.

Акт проголошення незалежності України набрав чинності з моменту його схвалення, 24 серпня 1991 року. 

Сутність поняття «незалежність» полягає у можливість суб’єкта (держави, спільноти, окремої фізичної особи) приймати самостійні рішення, які підкорюються власним бажанням та інтересам і не потребують зовнішніх вказівок та наказів. Незалежність для держави - це політична самостійність, відсутність підлеглості, суверенітет. Поняття «незалежність» має різні визначення у різних сферах. У міжнародному праві незалежність держави тотожна актам визнання її іншими державами, що не обов'язково мають з нею дипломатичні відносини. З політичної точки зору, термін «незалежність» визначає різні принципи і інститути конституційного права. Для держави в зовнішніх відносинах – це суб'єктність міжнародного права, обов'язкова частина суверенітету, у внутрішніх відносинах –  фактична реалізація принципу поділу влади. Для людини – це правовий статус особи.

Поняття «незалежності» нероздільно пов'язаний з поняттям «самостійність». Самостійність характеризується здатністю самостійно визначати цілі, завдання та методи їх досягнення, здатністю вирішувати питання і проблеми за власний рахунок, свободою вибору тієї чи іншої поведінки.

Конституції України декларує та гарантує забезпечення особистої незалежності для людини та громадянина. Так, відповідно до ст. 3 Основного Закону, у незалежній демократичній державі Україна людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Значення державної незалежності втілюється у правовому принципі «державного суверенітету». Відповідно до ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Термін «унітарний» означає об’єднаний, єдиний, такий, що становить собою одне ціле.

День незалежності України – головне державне свято, день ствердження суверенної і незалежної, демократичної, соціальної та правової держави Україна.