Відповідно до п. 175.1 ст. 175 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. 

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по батькові саме платника ПДФО як платника цих процентів.

Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником ПДФО за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Період, за який наявна заборгованість з ЄСВ, не зараховується до страхового стажу

Із внесенням змін до законодавства про пенсійне забезпечення вагомого значення набув страховий стаж. Саме наявність необхідних років страхового стажу визначає право особи на пенсійне забезпечення. Адже з 1 січня 2018 року для виходу на пенсію у віці 60 років необхідно мати 25 років страхового стажу.

Кожного року кількість років страхового стажу, необхідних для призначення пенсії за віком у 60 років, буде збільшуватися на один рік та з 1 січня 2028 року становитиме не менше 35 років. Страховий стаж - це період, за який сплачувались внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у розмірі не менше мінімального.

Для зарахування фізичним особам-підприємцям повного місяця до страхового стажу необхідно сплачувати єдиний соціальний внесок в сумі, не меншій мінімального страхового внеску (на сьогодні це 819,06 грн.), а також не забути подати річну звітність про нарахування єдиного внеску до територіальних органів ДФС. При цьому обов’язок сплати єдиного соціального внеску не залежить від факту отримання чи неотримання доходу від підприємницької діяльності.

Фізичні особи-підприємці часто намагаються уникнути сплати єдиного соціального внеску, але таким чином позбавляють себе майбутньої пенсії та інших соціальних гарантій. Наголошуємо, що період, за який наявна заборгованість з єдиного соціального внеску, не буде зарахованим до страхового стажу до повного погашення боргу.

Южноукраїнська ОДПІ звертається до платників ЄСВ з проханням погасити наявну заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску та вчасно і в повному обсязі сплачувати поточні зобов’язання.

Нагадуємо, що з 01.08.2018 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України 15.05.2018 №511, яким змінено форму Звіту з ЄСВ. Звітність за новими формами, затвердженими наказом №511, подаватиметься платниками єдиного внеску з 01.09.2018 за звітні періоди починаючи з серпня 2018 року.