Південноукраїнська міська рада
Офіційне Інтернет-представництво
Управління Держпродспоживслужби в Арбузинському районі інформує
Бджоли відіграють важливу роль в сільському господарстві як запилювачі квіткових рослин
Однак останнім часом частішають випадки загибелі цих комах від використання засобів захисту рослин. Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період при масових обробках сільськогосподарських посівів, зазвичай під час цвітіння ріпаку та соняшнику.
Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. Найбільш небезпечні для бджіл інсектициди, тобто препарати які застосовують проти шкідників. Так, за даними науковців, у 95% випадках хімічний токсикоз викликають саме ці речовини, в 4% – гербіциди і лише 1% припадає на інші хімікати.
У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце та характер хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів; використання небезпечних для бджіл препаратів. Часто отруєння відбувається при авіаційних обробках або коли проходить обприскування при підвищеній силі вітру (більше 5 м/с). При цьому виникає знос препарату до зони інтенсивного льоту бджоли або безпосередньо на територію пасіки.
Застосування хімічних засобів захисту рослин регламентується Державними санітарними правилами ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», відповідно до яких адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об’єктів про місця, строки і методи застосування пестицидів. У період проведення таких робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються, повинні бути встановлені попереджувальні написи.
Обробки сільськогосподарських культур повинні здійснюватися тільки препаратами, офіційно дозволеними «Переліком пестицидів та агрохімікатів дозволених в Україні». У цьому ж довіднику зазначені і пестициди, що рекомендуються до використання на присадибних ділянках.
Всі роботи з пестицидами проводять в ранкові та вечірні години. Допускається проведення їх вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Забороняється залишати в полі невикористані розчини пестицидів, також категорично забороняється обробка пестицидами ентомофільних сільськогосподарських рослин та рослинності в лісосмугах в період їх цвітіння навколо оброблюваних полів. Обробки проводять тільки за наявності відповідних показань із застосуванням наземного малооб’ємного обприскування при швидкості вітру менше 5 м/с і витратою препарату строго за нормами. Обробка хімічними речовинами медоносних культур під час їх цвітіння неприпустима. У разі крайньої необхідності використовують найменш токсичні пестициди або біопрепарати. Обробки проводять в ранкові години за відсутності масового льоту бджіл, при цьому авіаобробки виключаються.
Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до вимог Закону України «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Перевезення (кочівля) бджіл на медозбір і запилення здійснюється на підставі ветеринарно-санітарних правил, згідно з якими фізичні та юридичні особи повинні розміщувати пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.
З метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку повинен видаватися ветеринарно-санітарний паспорт. У ньому повинні бути відображені: характеристика пасіки, її ветеринарно-санітарний стан, епізоотична обстановка, дані лабораторних досліджень, результати проведених лікувально-профілактичних заходів.
Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен до її початку: вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика (без кочівлі) або прибрати бджолині сім’ї в зимівник.
Терміни ізоляції бджолиних сімей залежать від ступеня токсичності та періоду збереження активності пестицидів на рослинах. Обробляють посіви переважно препаратами другого та третього класу небезпеки. Так, при обробці пестицидами 2 класу небезпечності (фастак, карате зеон, нурел Д, Бі-58), обмеження льоту бджіл становить біля 3-4 діб, а третього класу (моспілан, матч, більшість фунгіцидів, гербіцидів, біопрепарати) – 1-2 доби. Терміни ізоляції збільшуються на 1-2 дні при зниженні температури та підвищенні вологості повітря.
Для запобігання занесенню в вулик квіткового пилку, зібраного з оброблених пестицидами рослин, рекомендується використовувати пилковловлювачі. Відбір пилку не порушує льотну активність бджіл, але разом з тим попереджає їх отруєння. У зонах частих обробок рослин, пилковловлювачами можна користуватися постійно.
До перевезення пасік вдаються у випадках використання отрути з тривалим терміном дії або за відсутності на пасіці необхідного обладнання для ізоляції бджіл. Бджіл вивозять на відстань не менше 5-7 км від пасіки.
Якщо відбулося отруєння комах, потрібно скласти акт про передбачуване отруєння бджіл. Для складання акта проводять комісійне обстеження пасіки. До складу комісії повинні входити ветеринарний лікар господарства чи району, де сталося отруєння, представники господарства, сільської ради, інші зацікавлені особи. В акті повинна міститися інформація про кількість бджолиних сімей на пасіці; відомості про технології утримання бджіл; санітарний стан бджолиних сімей до отруєння; яким препаратом та у які строки проводилися обробки; фаза розвитку рослин; наявність квітучих медоносних бур’янів у радіусі 5-7 км від місця знаходження пасіки; хто і коли повідомив бджоляра про майбутній хімічний обробіток площ; інформація про домовленість та згоду розміщення вуликів на полях сільгосптоваровиробника; характер загибелі бджіл (одиничність, масовість, ознаки отруєння); сила сімей після отруєння та інші необхідні відомості.
Законодавчу силу при визначенні причини загибелі бджіл має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів. Відбір і пересилку проб патологічного матеріалу для лабораторного дослідження здійснюють відповідно до існуючих вимог. Разом з пробами у ветеринарну лабораторію направляють вищезазначений акт та супровідний лист, у якому вказують на який пестицид необхідно провести дослідження.
Вимоги щодо пасік в весняний період
На підставі результатів досліджень, проведених державними лабораторіями ветмедицини та окремими зарубіжними лабораторіями можливо стверджувати про значне збільшення випадків забруднення меду залишками лікувальних препаратів, у першу чергу антибіотиків та сульфаніламідів. Така продукція, за науковими даними, негативно впливає на здоров’я українських споживачів та унеможливлює експорт меду. При не виправленні ситуації Україна буде на довгі роки позбавлена права експорту меду до країн ЄС.
Арбузинське міжрайонне управління ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області керуючись Законом України «Про ветеринарну медицину», Законом України «Про бджільництво», наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України «Про затвердження Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл» від 30.01.2001 за № 9, які є обов’язковими для виконання організаціями всіх форм власності, посадовими особами та громадянами, повідомляє всім хто займається бджільництвом, обов’язково:
- зареєструвати пасіку за місцем проживання;
- до 1 травня 2018 року зареєструвати пасіку в управлінні Держпродспоживслужби і отримати ветеринарно-санітарний паспорт на пасіку;
- постійно комплектувати пасіки бджоломатеріалами (бджолосім’ями, матками) лише з благополучних щодо інфекційних хвороб пасік;
- проводити планові ветеринарно-санітарні заходи на пасіках (дезінфекцію, дезакаризацію, дератизацію) з дотриманням вимог інструкції;
- до 28 квітня 2018 року провести відбір підмору для відповідного дослідження в державній лабораторії;
- перевозити бджолосім’ї, проводити медозбір лише з дозволу управління Держпродспоживслужби;
- дотримуватися вимог щодо утримання, годівлі й розведення бджіл і розміщення та облаштування пасік;
- забороняється застосування антибіотиків, нітрофуранів та сульфаніламідних препаратів для лікування бджіл у товарних пасіках в період активного медозбору;
- забороняється самостійно робити записи результатів досліджень і інформацію про обробки бджолосімей у ветеринарно-санітарний паспорт.
В разі не виконання вищезазначених заходів буде заборонено надання місць власникам пасік бджолосімей для кочівлі без дозволу Держпродспоживслужби та відсутності ветеринарно-санітарного паспорту на пасіку.
ПАМЯТКА ДЛЯ БДЖОЛЯРІВ
ветеринарно-санітарні вимоги, обов’язкові для виконання
1. Реєстрація пасіки за місцем проживання фізичної особи або за місцемзнаходженням юридичної особи відповідно до Порядку реєстрації пасік, затвердженому Наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82 та зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за №737/4958.
2. Отримання ветеринарно-санітарного паспорта, племінного свідоцтва (сертифікату) відповідно до Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорту, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 20.09.2000 № 184/82 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23.10.2000 р. за № 736/4957, який видається районним (міським) управлінням державної ветеринарної медицини після обстеження пасіки.
3. Ветеринарно-санітарний паспорт являється офіційним документом, який пред’являти при продажі і обміні воскосировини, купівлі вощини і є підставою для отримання ветеринарного свідоцтва або довідки.
4. При розміщенні, облаштуванні пасіки, утриманні, годівлі, розведенні бджіл дотримуватись вимог Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30.01.201 р. № 9 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.02.2001 за № 131/5322.
5. Власникам бджолосімей, пакетів, маток, що перевозяться, видається ветеринарне свідоцтво (довідка) державною службою ветеринарної медицини. До перевезення на медозбір допускаються клінічно здорові бджолосім’ї, які піддавалися профілактичним обстеженням та обробкам а також клінічному огляду перед відправленням.
6. Пасіки піддаються ветеринарно-санітарному обстеженню, при необхідності протиепізоотичному, не менше двох разів на рік з одночасним відбором зразків підмору, розплоду бджіл та іншого матеріалу.
7. При встановленні заразних захворювань бджіл, пасіку оголошують неблагополучною та вводять обмеження на реалізацію продуктів бджільництва.
7. Всі лікувально-профілактичні заходи в т. ч. дезінфекція, дезакаризація, дезінсекція та дератизація повинні проводитися з відома ветеринарного лікаря, що обслуговує пасіку.
8. Для лікування бджіл застосовують лише зареєстровані в Україні препарати згідно настанов по їх застосуванню.
9. Забороняються застосування в Україні для лікування бджіл таких препаратів: ізатіазон (метисазон, диметилсульфоксид), апікон (ністатин, оксітетрациклін, апітонус), ларвізол (норсульфазол, оксітетрациклін), нозапіцид (сульфадимезин), воротил (флювамізол), хлорамфенікол, нітрофурани.
Обробку антибіотиками бджіл проводити до цвітіння медоносів.
10. Реалізація продуктів бджільництва дозволяється лише з благополучних пасік. У випадку вимушених обробок реалізація продуктів бджільництва проводиться лише з дозволу ветеринарного лікаря. Використання перги та меду з неблагополучної пасіки для підгодівлі бджіл забороняється.
11. Підставою для реалізації меду на продовольчому ринку є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та експертний висновок державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринку.
12. Підставою для реалізації меду на переробні підприємства є наявність ветеринарно-санітарного паспорта та ветеринарного супровідного документу (свідоцтво, довідка), виданого на партію меду після його візуального огляду.
13. Утилізацію, обеззараження продуктів бджільництва та засобів догляду за бджолами та їх утримання проводять з відома ветеринарного лікаря, враховуючи рекомендації чинного законодавства.
ЗАХИСТИМО БДЖІЛ ВІД ПЕСТИЦИДІВ
Отруєння бджіл спостерігається у весняно-літній період при масових обробках с/г посівів. Пестициди потрапляють в бджолині сім’ї з нектаром і пилком, в результаті чого забруднюються кормові запаси і товарна продукція. У більшості випадків токсикація бджіл відбувається через несвоєчасну інформацію бджолярів про час, місце хімічних обробок, порушення правил застосування пестицидів, використання небезпечних для бджіл препаратів.
Адміністрація господарств зобов’язана завчасно, але не менше чим за дві доби до початку проведення хімічної обробки сповіщати населення, власників суміжних с/г угідь про місця, строки і методи застосування пестицидів. При проведені робіт у радіусі 200 м від меж ділянок, що обробляються встановлюють попереджувальні написи. Всі роботи проводять в ранкові та вечірні години. Допускається вдень у похмуру, прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають з вулика.
Провина за отруєння бджіл не може лежати тільки на замовникові хімобробок, значну відповідальність також несуть і власники пасік. Так, відповідно до ЗУ «Про бджільництво» пасіки підлягають обов’язковій регістрації за місцем проживання. На кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Після отримання повідомлення про майбутню хімічну обробку бджоляр повинен вивезти пасіку в безпечне місце, ізолювати виліт бджіл з вулика, або прибрати бджолині сім’ї в зимівник. При обробці пестицидами 2 кл небезпечності (фастак, карате зеон, нурел Д, Бі-58) обмеження льоту бджіл становлять біля 3-4 діб, а 3 кл. (моспілан, матч, більшість фунгіцидів, гербіцидів, біопрепаратів) - 1-2 доби.
Для запобігання занесенню у вулик квіткового пилку, зібраного з оброблених пестицидами рослин, рекомендується використовувати пилко-уловлювачі, чим попереджається отруєння бджіл. Але кращим і надійним способом гаранту збереження бджіл це вивезення їх на відстань не менше 5-7 км.
Якщо відбулося отруєння бджіл законодавчу силу при визначені причин загибелі має лабораторна діагностика, яка проводиться з відібраних від бджолиних сімей проб та встановлює в них залишки отрутохімікатів.
При проведенні робіт з метою недопущення отруєння людей, поголів’я тварин та бджолосімей ПРОСИМО-ВИМАГАЄМО від юридичних та фізичних осіб завчасно, але не менше чим за 2-3 доби до початку проведення кожної хімічної обробки, сповіщати населення, власників с/г угідь, пасічників про місця, строки і методи застосування пестицидів.
Арбузинське міжрайонне управління
Головного управління Держпродспоживслужби в Миколаївській області