На сьогоднішній день Україні загрожує епідемія кору: вже є досить важкі випадки захворювання у дітей і дорослих, в т.ч. летальні. 

Кір – це інфекційне захворювання  вірусної природи, яким хворіє лише людина, він же і є джерелом інфекції. Кір, як і грип, передається через повітря. Особливість цього вірусу в тому, що він дуже заразний: всі, хто контактує з хворим, не будучи щепленими, хворіють, – розповідає професор. Кір поширюється при кашлі та чханні, тісних особистих контактах. Він залишається активним і живе в повітрі або на інфікованих поверхнях протягом двох годин. Інфікована людина може передавати вірус за 4 дні до і після появи у неї висипу. За словами фахівця, вірус поширюється швидше у місцях великого скупчення людей, але сказати точно, що саме у цьому місці відбулось зараження, фактично неможливо. Прив’язувати інфікування до якихось конкретних місць не варто. Це може бути транспорт, вулиця, всюди, де є інфіковані люди, звісно у замкнутому просторі він поширюється швидко.

Які особливості корової інфекції?

Вірус вражає нервову систему, викликає сильну імунодепресію. До того ж, хвороба відома ускладненнями. Можлива активація ендогенних інфекцій, аж до туберкульозу, ураження центральної або периферичної нервової системи, пневмонія, – говорить Ольга Голубовська. Лікар підкреслює, що дорослі хворіють на кір набагато важче, ніж діти. У дітей до п’яти років кір також може стати причиною запалення середнього вуха (отит), бронхіту, пневмонії, діареї, енцефаліту.

Першими клінічними проявами хвороби є підвищення температури тіла, часто – відразу до 39 градусів і вище, можливо – нежиті, кашлю і деяких інших неспецифічних симптомів, наприклад, нудоти (внаслідок ураження підшлункової залози), болів у вусі, світлобоязні і т. д. Тривалість такого періоду в середньому близько 4-х днів, іноді – довше. Незважаючи на домінування неспецифічної симптоматики, поставити правильний діагноз в даному випадку не складно, але – ТІЛЬКИ при уважному огляді хворого з обов’язковим дослідженням слизової рота навпроти корінних зубів: саме там локалізується єдиний дуже характерний симптом – плями Коплика, що представляють собою дрібні білуваті елементи (1-3мм) навпроти корінних зубів та інших місцях слизової порожнини рота. Виникають вони у ВСІХ хворих і їх виявлення є, по суті, клінічним підтвердженням діагнозу. Наявність різноманітної неспецифічної симптоматики змушує призначати різну симптоматичну терапію. Після кількох днів лікування захворювання переходить в наступний період – висипань, коли з’являється так званий плямисто-папульозний висип спочатку на обличчі, який протягом 3-х днів поетапно поширюється на тулуб і кінцівки. Висип може мати тенденцію до злиття, іноді – геморагічний характер, все це свідчить про важкий перебіг захворювання.  Коли висип досягає гомілок (зазвичай це на третій день з моменту висипань) тільки тоді стан хворих починає поліпшуватися, а висип на обличчі – бліднути. Така етапність дуже характерна для кору і служить важливим діагностичним критерієм. Закінчується захворювання поступовою нормалізацією температури тіла і розвитком пігментації і лущення на місці висипу.

Що необхідно пам’ятати лікарям, які перші стикаються з хворими?

Перше і головне – кір діагноз клінічний, нам не треба чекати підтвердження, у нас немає можливостей навіть орієнтовної експрес-діагностики (як при грипі), тому для правильного і СВОЄЧАСНОГО встановлення діагнозу необхідно уважно оглядати хворого, особливо ротову порожнину, заглядаючи в місця типової локалізації плям Коплика. Дорослих пацієнтів все ж краще госпіталізувати, враховуючи прогнозований у них важкий, непередбачуваний перебіг хвороби; не призначати антибіотики профілактично.

Що необхідно пам’ятати пацієнтам і потенційним пацієнтам?

ПЕРШЕ І ГОЛОВНЕ – ВЧАСНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛІКАРЯ І НЕ ЗАЙМАТИСЯ САМОЛІКУВАННЯМ.

Потенційним пацієнтам необхідно згадати про вакцинацію. Дорослі, які народилися до 1957 року вважаються імунними до кору. Тим, хто народився пізніше, необхідно вводити не менше однієї дози вакцини при відсутності медичних протипоказань, перенесеної інфекції в анамнезі або лабораторно підтвердженого імунітету. Низький рівень вакцинації і слабкий імунітет – одні з основних причин поширення хвороби. Діти повинні бути вакциновані по віку, якщо дорослі не пам’ятають, хворіли чи ні, можна зробити дослідження крові на титр антитіл в лабораторії, вони покажуть, чи має людина імунітет до захворювання чи ні. Основною стратегією, прийнятою в усьому світі проти кору є протикорова вакцинація дітей. Протикорова вакцина використовується протягом більше 50 років. Протикорову вакцину часто об’єднують з вакцинами проти краснухи і/або свинки в країнах, де ці хвороби є проблемою. Вона однаково ефективна як у вигляді моновакцини, так і в комбінованому вигляді.

Якщо вже відбувся контакт із хворим, проводять вакцинацію в перші три дні від моменту контакту дітям старше 1-го року, які не хворіли на зазначені інфекції та не були щеплені. Дорослим (віком до 30-ти років) роблять щеплення, якщо вони не хворіли на зазначені інфекції і не отримали вакцинацію та ревакцинацію проти них. Для лікуванння кору немає засобів специфічної терапії, всі методи лікування мають неспецифічний характер та спрямовані на уникнення ускладнень – ліжковий режим, рясне пиття. Ослабленим дітям для уникнення тяжких ускладнень кору необхідно до лікування додавати вітамін А.