Статтею 43 Конституції України гарантовано кожному працівнику належні, безпечні і здорові умови праці.  Відповідно, кожне підприємство, установа чи організація (далі – підприємство) будь-якої форми власності, що використовують у своїй діяльності працю найманих робітників, зобов’язані дотримуватись необхідних вимог, встановлених законодавством України, з метою гарантування безпеки праці та збереження життя, здоров'я і працездатності співробітників.

Стаття 13 ЗУ «Про охорону праці» зобов’язує роботодавця створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Статтею 15 ЗУ «Про охорону праці» визначено прядок організації служби охорони праці. На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Положення мають виконуватись на всіх підприємствах незалежно від виду їх діяльності та повинні бути імплементовані  у локальні нормативні акти таких підприємств Служба управління охороною праці на підприємстві  (далі – СУОП) – це ряд комплексних заходів та механізмів, які повинні забезпечувати безпечність трудової діяльності робітників в сфері технологічного, санітарного, профілактичного та організаційного стану виробничого середовища компанії.

На підприємствах з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. Якщо ж кількість працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Загальний перелік необхідних документів для організації охорони праці на підприємстві: 
    1.    Накази:
    1.1. Про призначення відповідальної за охорону праці.
    1.2. Про затвердження інструкцій по охороні праці.
    1.3. Про затвердження Програми вступного інструктажу і Положення про пожежну безпеку.
    1.4. Про затвердження програми переврки знань пожежно-технічного мінімуму.
    1.5. Про затвердження плану евакуації.
    1.6. Про використання відкритого вогню.
    2. Інструкція з охорони праці по професіях і видах робіт.
    3. Посадова інструкція відповідальної особи з охорони праці.
    4. Інструкція з пожежної безпеки.
    5. Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ.
    6. Програма вступного інструктажу.
    7. Програма занять по пожежно-технічному мінімуму.
    8. Посадові інструкції кожного найнятого робітника.
    9. Журнал реєстрації вступного інструктажу.
    10. Журнал реєстрації інструктажів з охорони праці.
    11. Журнал обліку реєстрації і видачі інструкцій з охорони праці.
    

Слід зазначити, що затвердження інструкцій і положень покладається на підприємця, а їх розробкою слід займатися саме тій відповідальній особі по охороні праці, яка пройшла навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно до пункту 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, кожен керівник підприємства та відповідальні особи за охорону праці мають пройти навчання та перевірку знань з питань охорони праці, що підтверджується відповідним посвідченням та протоколом засідання комісії.

І керівник, і спеціаліст служби охорони праці мають бути кваліфікованими й професійно ерудованими, оскільки необхідно контролювати дотримання іншими працівникам вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Тому ці фахівці повинні володіти глибокими знаннями, що стосуються законодавчої й нормативної бази, експлуатаційної й ремонтної документації, будівельних норм, санітарно-гігієнічних правил, фізіології, психології, економіки й організації виробництва, а також актів з охорони праці підприємства.