1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. А в Україні це також і День ветерана.

Турбота про громадян похилого віку, ветеранів та інвалідів необхідна кожної хвилини не як відзначення святкової дати, а як повага до людей, які своєю багаторічною працею заслуговують на глибоку пошану нащадків.

За енциклопедичним словником старість - це «віковий період від 75 до 90 років». Людей похилого віку в Україні близько 2-х мільйонів.
Така вже доля зрілих людей - залишатися у чотирьох стінах зі своїми проблемами, хворобами, переживаннями. Знали б ви, як вони чекають, щоб хто-небудь завітав до них.

Коли людина самотня і за нею нікому доглянути, це одна справа. Коли ж діти відмовляються від своїх стареньких батьків, це - бездушно.

Виглядала мати із вікна, Поглядала мати на дорогу.
Другий поверх. Мовчазна стіна не розділить
Радість чи тривогу. Старість подивляється на шлях -
Бо це зосталось тільки й світу... Привезли сюди на «Жигулях»
Позавчора рідні її діти. Тут, мовляв, їй буде веселіш
(От сиди, стара, і веселись). Від думок - полиново гіркіш:
Рідні діти матері зреклись. Хворе серце плаче по ночах,
Та не шле проклін до їх порогу. Озвись надією в очах,
Гомінка натруджена дорого!..

Потрібно бути уважними до своїх батьків, до своїх дідусів, бабусь, адже як ми відносимося до своїх дітей так і вони будуть відноситися до нас. Слід пам'ятати про них, коли вилетите з рідного гнізда - з отчого дому.

Отож, шануймо усіх людей похилого віку, з наступаючим святом!