Указом Президента України від 29.03.2016 №122 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2016 році» визначено строки проведення чергового весняного призову на строкову військову службу – з 5 травня 2016 року до 30 червня 2016 року.

У мирні часи, під час призову на строкову військову службу, особа, яка працює за трудовим договором, має звільнитися з роботи, а роботодавець зобов’язаний виплатити їй вихідну допомогу у розмірі двох мінімальних заробітних плат.

Проте, наразі в Україні триває особливий період, тому застосування даних норм законів є неправомірним. Відповідно до ч.3 ст.119 Кодексу законів про працю України( далі – КЗпП) – за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи та посада.

Таким чином, звільняти працівника, призваного на строкову військову службу під час особливого періоду роботодавець не має права. Відповідно до ст.265 КЗпП – за  порушення трудового законодавства, зокрема, в частині недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», роботодавцю доведеться сплатити чималу фінансову санкцію у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Окрім того, сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушення.