Із початку антитерористичної операції в Україні неодноразово зазнавали змін законодавчі акти, що регламентують питання соціального захисту громадян України, які проходять військову службу під час особливого періоду.

Відповідно до ст. 119 КЗпП за призваними на військову службу працівниками під час особливого періоду зберігається місце роботи, посада і середній заробіток. Вищезазначені гарантії поширюються на усіх без винятку військовослужбовців, включаючи строковиків та контрактників, а строк збереження гарантій продовжується до моменту фактичної демобілізації.

Окрім збереження місця роботи та середнього заробітку, чинним законодавством передбачено й інші пільги для демобілізованих працівників. Так, учасники УБД мають право, зокрема, на: (ст.12 ЗУ №3551 від 22.10.1993 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)

- виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності у розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; (п.11 ст. 12);

- переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

- використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час; (п.12 ст.12);

- одержання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік (ЗУ №426 від 14.05.2015 – чинний з 06.06.2015; ст. 77-2 КЗпП,  16-2 ЗУ  «Про відпустки»);

- одержання відпустки без збереження заробітної плати за бажанням працівника в обов’язковому порядку тривалістю до 14 календарних днів на рік (за особливі заслуги перед Батьківщиною – до 21 календарного дня щорічно) (ЗУ №426 від 14.05.2015 – чинний з 06.06.2015 (ст.25 ЗУ «Про відпустки»).