На даний час, з огляду на події, що відбуваються в країні, питання щодо ведення обліку призовників і військовозобов’язаних є як ніколи актуальним. Керуючись ст. 144 Конституції України, ст. 18, 36 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 15 Закону України «Про оборону України», Указом Президента України №15/2015 «Про часткову мобілізацію» надаємо роз’яснення щодо ведення військового обліку на підприємствах, в установах і організаціях, а також роз’яснення стосовно забезпечення заходів з мобілізаційної підготовки та мобілізації, виконання військово-транспортного обов’язку для використання в роботі.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про оборону України» визначені завдання підприємств, установ та організацій усіх форм власності і обов'язки їх посадових осіб у сфері оборони, а саме:

здійснювати згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації;

сприяти забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних і призовників, їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і під час мобілізації, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.

Статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначені обов'язки підприємств, установ і організацій щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема те, що посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності, зобов'язані:

здійснювати під час мобілізації заходи щодо переведення виробництва (діяльності) на функціонування в умовах особливого періоду;

утримувати в належному стані техніку, будівлі, споруди та об'єкти інфраструктури, що належать для передачі в разі мобілізації Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, оперативно-рятувальній службі цивільного захисту або призначені для спільного з ними використання у воєнний час;

сприяти військовим комісаріатам у їх роботі в мирний час та під час мобілізації;

забезпечувати своєчасне прибуття працівників, які залучаються до виконання обов'язку щодо мобілізації у порядку, визначеному частинами третьою - п'ятою статті 22 цього Закону, на збірні пункти та до військових частин;

забезпечувати в разі мобілізації доставку техніки на збірні пункти та у військові частини згідно з мобілізаційними завданнями (замовленнями);

вести облік військовозобов'язаних, резервістів і призовників із числа працюючих, здійснювати заходи щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і надавати звітність із цих питань відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування в установленому порядку;

надавати відповідним органам державної влади, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для планування і здійснення мобілізаційних заходів;

сприяти своїм працівникам, які є резервістами, у виконанні ними обов’язків служби у військовому резерві та своєчасному їх направленню до органів військового управління, військових частин.

Основи військового обліку визначаються главою VI Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”. Так, відповідно до частини 5 статті 34 цього Закону персональний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування і форм власності. Ведення персонального обліку призовників і військовозобов’язаних більш детально описане в Інструкції з організації ведення військового обліку військовозобов'язаних і призовників в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях і навчальних закладах, затвердженої Наказом Міноборони України № 660 від 15.12.2010 та в Положенні про військовий облік військовозобов’язаних і призовників, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України №377 від 09.06.1994 року, які є у широкому доступі в Інтернет-мережі. Також у ПКМУ №377 зазначено, що за наявності на обліку на підприємствах в установах і організаціях менше 500 військовозобов’язаних і призовників, обов’язки щодо ведення військового обліку та бронювання військовозобов’язаних покладаються на одного з працівників відділу (управління) кадрів, якому встановлюється доплата у розмірі до 50 відсотків посадового окладу.

Загалом, на керівників підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування, покладається виконання таких заходів із питань персонального обліку військовозобов’язаних та призовників:

- перевірка у громадян під час прийняття на роботу наявності військово-облікових документів (у військовозобов’язаних - військових квитків або тимчасових посвідчень (замість військових квитків), а у призовників - посвідчень про приписку до призовних дільниць);

- повідомлення в семиденний термін у військові комісаріати про всіх військовозобов’язаних та призовників, прийнятих на роботу чи звільнених з роботи;

- оповіщення на вимогу військових комісаріатів військовозобов’язаних та призовників про їх виклик до військового комісаріату і забезпечення їх своєчасного прибуття за цим викликом;

- забезпечення повноти, достовірності та якості обліку всіх військовозобов’язаних і призовників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів за вимогами, встановленими Інструкцією № 660 та іншими документами первинного обліку відповідно до чинного законодавства;

- підтримання постійної взаємодії з відповідними військовими комісаріатами з питань строків та способів звірки даних особових карток, списків військовозобов’язаних, списків призовників з обліковими даними військових комісаріатів, внесення відповідних змін до них та з питань оповіщення військовозобов’язаних та призовників;

- організація періодичної звірки особових карток, списків військовозобов’язаних, списків призовників із записами у військових квитках та посвідченнях про приписку до призовних дільниць. Не рідше одного разу на рік проведення звірки особових карток працівників з обліковими даними військових комісаріатів;

- внесення в п’ятиденний термін до особових карток працівників змін, які стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи і посади військовозобов’язаних та призовників. Про всі зміни до 5 числа щомісяця повідомляються військові комісаріати донесенням про зміну облікових даних;

- приймання під підпис від військовозобов’язаних і призовників їх військово-облікових документів для подання у військові комісаріати, звіряння з особовими картками, списками військовозобов’язаних та списками призовників;

- своєчасне оформлення бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами і організаціями на період мобілізації та на воєнний час;

- складання і не пізніше 1 грудня поточного року подавання до військових комісаріатів списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;

- здійснення постійного контролю за виконанням заходів допризовної підготовки, приписки до призовних дільниць, дотриманням правил військового обліку, проведенням роз’яснювальної роботи серед громадян України про виконання обов’язків щодо військового обліку. Повідомлення про військовозобов’язаних та призовників, які порушили вимоги законодавства про військовий обов’язок і військову службу, надсилаються у військові комісаріати для притягнення винних до відповідальності згідно з законом;

- ведення журналу перевірок стану обліку військовозобов’язаних і призовників.

Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від форм власності та підпорядкування інформують відповідні військові комісаріати про призначення, переміщення і звільнення працівників, які виконують обов'язки щодо ведення обліку військовозобов'язаних і призовників та бронювання військовозобовязаних.

Відповідно до Указу Президента України від 20 січня 2015 року №15/2015 «Про часткову мобілізацію» військовими комісаріатами виконуються заходи мобілізації людських і транспортних ресурсів. Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням. Військово-транспортний обов’язок в особливий період виконується шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань. Керівник підприємства, установи та організації зобов’язаний:

здійснювати разом із представниками військових комісаріатів та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів;

забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період;

утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням;

забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити доступ представників військових комісаріатів до транспортних засобів і техніки для проведення перевірки їх мобілізаційної готовності.

Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону.

Законодавством встановлено, що керівники, інші посадові особи підприємств та громадяни України, винні у порушенні порядку військового обліку, приписки до призовних дільниць, призову на строкову військову службу, проходження зборів, мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності, неприбутті за викликом до військкомату, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов’язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі-КУАП) передбачено накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі:

- неподання щорічно в строки, встановлені Міністерством оборони України, до відповідних військкоматів списків працівників, які підлягають приписці до призовних дільниць (ст. 2112КУпАП);

- прийняття на роботу військовозобов’язаних і призовників, які не перебувають на військовому обліку за місцем проживання (ст. 2113 КУпАП);

- незабезпечення на вимогу військкоматів сповіщення військовозобов’язаних і призовників про їх виклик у військові комісаріати або перешкоди їх своєчасній явці на збірні пункти чи призовні дільниці (ст. 2114 КУпАП);

- несвоєчасне подання документів, необхідних для ведення військового обліку військовозобов’язаних і призовників, несповіщення їх про виклик у військові комісаріати (ст. 2115 КУпАП).

Повторне протягом року вчинення порушень (статті 2112 – 2115 КУАП), за які особу вже було піддано адміністративному покаранню, тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.