З настанням відпускної кампанії актуальним є питання  про відпустки. Згідно з чинним законодавством право на відпустки мають громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи - підприємця. Також право на відпустку мають сезонні і тимчасові працівники.

Іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України.

Не мають право на відпустку громадяни, які працюють за договорами підряду, що належать до договорів цивільно-правового характеру.

Законом України «Про відпустки» (далі Закон) встановлено такі види відпусток:

1) щорічні відпустки:

- основна відпустка (ст.6 Закону)

- додаткова відпустка ( за роботу із шкідливими та важкими умовами праці (ст.7 Закону), особливий характер праці (ст.8 Закону) у зв'язку з навчанням (ст.13, 14 і 15 Закону)  відпустка для підготовки та участі в змаганнях (ст.16-1 Закону), відпустка окремим категоріям ветеранів війни (ст.16-2 Закону) та інші передбачені законодавством.

Держава гарантує надання

- соціальних відпусток: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами (ст.17 Закону), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст.18 Закону).

- відпустки без збереження заробітної плати (ст.25, 26 Закону).

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менше 24-ох календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III  групи - 26 календарних днів.

Особам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

Законом визначені різні розміри відпусток окремих категорій працівників, наприклад:

- керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, педагогічним,    науковим працівникам (надається щорічна основна відпустка тривалістю до 56 календарних днів у порядку, затверджуваному Кабінетом Міністрів України).

- працівникам, зайнятим на підземних гірничих роботах, кар'єрах і рудниках, надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів.

Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не  може  перевищувати 35 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів. Цей максимум стосується виключно щорічних основних і додаткових відпусток. Якщо працівник до того ж має право, скажімо, на відпустку на дітей згідно зі ст.19 Закону, сумарна тривалість усіх відпусток може перевищувати зазначену максимальну тривалість.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві. У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, передбачених законодавством.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Щорічна відпустка повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівників надається:

- жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда;

- інвалідам;

- особам віком до вісімнадцяти років;

- чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;

- особам, звільненим після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання; а також у березні цього року законом №259-VIII доповнено категорією осіб, яким надаються відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну - це звільненим після військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу;

Відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну надаються також:

- сумісникам - одночасно  з  відпусткою за основним місцем роботи;

- працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

- працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

- працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

- батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;

- в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Звертаю увагу, що працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менше 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням профспілки чи іншим уповноваженим трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.

Додаткова соціальна оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається щорічно:

- жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину,

- матері інваліда з дитинства підгрупи А I групи,

- одинокій матері, батьку дитини або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), 

- а також особі, яка взяла під опіку дитину або інваліда з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків.

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Якщо у когось було право на таку відпустку в минулих роках, але з різних причин вони не використали раніше ці дні, то строку давності для її надання не має. Слід зазначити, що тривалість цієї відпустки у минулі роки змінювалася (раніше надавалося 7 к. д.).

Особливості надання цієї відпустки в тому, що відпустка на дітей не відноситься до щорічних відпусток, це соціальна відпустка і прив’язана вона до календарного року. Тому потрібно мати на увазі що :

- в перший рік роботи зазначену відпустку повної тривалості можна взяти і до закінчення 6 – місячного періоду роботи;

- роботодавець не може відзивати працівника із такої відпустки;

- компенсацію за невикористані дні відпустки виплачують тільки при звільнені. При підрахунку підлягаючих компенсації днів слід орієнтуватись на кількість календарних років, в т. ч. відпрацьованих не повністю, в яких у особи були підстави для використання такої відпустки. Вираховуючи компенсацію, потрібно враховувати хронологію змін  в законодавстві.

- при звільненні про утримання таких відпускних із заробітної плати не може й бути мови (на відміну від щорічних відпусток), адже це відпустка не за робочий, а за календарний рік.