Починаючи з 3 липня, Олександрівське водосховище (є одним з гідротехнічних об'єктів Южно-Українського енергокомплексу) переведене в режим санітарного попуску. Станом на 29 липня з водоймища спрацьовано 6 млн м3 води. Це дозволило забезпечити приписані санітарні витрати річки нижче греблі Олександрівської ГЕС в об'ємі 17,0 м3/с. При цьому приплив води у водоймище у вказаний період знижувався до 13 м3/с.

Як водний акумулятор Олександрівське водосховище використовується з 2010 року, коли рівень водоймища було піднято до позначки 16,0 м. Найнижче за географічним розташуванням на руслі Південного Бугу, в період весняних паводків воно накопичує до 12 млн м3 води, яка в спекотні літні місяці використовується для зниження вододефіциту в нижній течії річки.

Зрозуміло, що такого невеликого об'єму недостатньо, аби повною мірою забезпечити безперебійне водопостачання населення та галузей народного господарства, а також підтримку належної санітарно-епідеміологічної й екологічної обстановки в річковому басейні. Тому Южно-Український енергетичний комплекс свого часу став ініціатором створення схеми взаємодії та управління всіма розташованими на річці штучними водоймищами. У результаті було розроблено та введено в дію «Правила експлуатації каскаду водосховищ басейну р. Південний Буг», у яких наведено гідрологічні характеристики та можливі дії з раціонального стоку річки в різні пори року.

Режими роботи основних річкових водосховищ, виходячи з кліматичної та водогосподарської ситуації, розглядаються і приймаються до виконання спеціальною міжвідомчою комісією. Чергове її засідання відбулося 21 липня. На ньому, зокрема, зазначалося, що необхідність його проведення викликана складною водогосподарською обстановкою, яка пов’язана з низькою водністю річок та зменшенням регулювальних резервів у водосховищах басейну. Починаючи з червня, на річках басейну витримується режим літньої межені. Середні витрати на гідропостах у порівнянні з даними багаторічних спостережень близькі до найменших. Приклад: у порівнянні з травнем поточного року, в червні середні припливні витрати до Ладижинського водосховища (Вінницька обл.) зменшилися на 10,7 м3/с – з 16,3 м3/с до 5,6 м3/с (при санітарних 5,85 м3/с); на гідропосту «Олександрівка» (Миколаївська обл.) –  на 18,7 м3/с: з 40,7 м3/с до 22 м3/с (при санітарних 17,0 м3/с) відповідно.

Для забезпечення санітарних витрат у нижній течії Південного Бугу станом на 20 липня нижче нормального підпірного рівня (НПР)* вже були спрацьовані Щедрівське, Сутиське, Ладижинське, Гайворонське та Первомайське водосховища. Якщо порівнювати нинішню водогосподарську обстановку з аналогічним періодом критичного з точки зору маловоддя 2012 року, то найбільш напружена ситуація на той час складалася в нижній течії Південного Бугу, у верхів’ї ж водосховища були наповнені до позначок НПР, отже була можливість проведення санітарно-екологічних попусків.

Нині у верхній частині басейну запаси водних ресурсів є мінімальними, тож можливість проведення попусків обмежена. Прогноз водності басейну Південного Бугу на серпень-вересень, нажаль, теж невтішний. За прогнозами метеорологів, кількість опадів очікується нижче норми, а середньомісячні температури – вищими від середньостатистичних.

 Працівники каскаду ГЕС-ГАЕС Южно-Українського енергокомплексу вживають усіх можливих заходів для  забезпечення приписаних санітарних витрат річки. Ситуацію коментує заступник головного інженера ВП ЮУАЕС – директор каскаду ГЕС-ГАЕС Олександр Фальчиков: «Загальна картина дуже складна. За останні 60 років ніхто не пам’ятає такої важкої водної обстановки. Починаючи з червня, усі водосховища Південного Бугу працюють на санітарному попуску і вже спрацьовані на 60%. У зв’язку зі зниженням водності з 3 липня поточного року гідроагрегати Олександрівської ГЕС не працюють. Для забезпечення санітарного попуску у нижній б’єф водосховища у розмірі 17,0 м3/с відкрито заставку греблі на 120 мм. Станом на 30 липня Олександрівське водосховище спрацьоване до позначки 15,15 м».

Загальний об’єм води при спрацюванні водосховища до приписаного рівня 14,6 м складе 6,2 млн м3. За розрахунками спеціалістів, виконаними з врахуванням середніх припливних витрат, даного об’єму вистачить на 17 днів. У зв’язку з тим, що водогосподарська ситуація в басейні продовжує залишатися складною і запаси води є мінімальними, рішенням міжвідомчої комісії з 28 липня санітарно-екологічний попуск з Олександрівського водосховища зменшено з 17,0 м3/с до 12,8 м3/с. Таким чином, накопиченого запасу води має вистачити до кінця серпня. У разі, якщо ситуація не покращиться, за окремим рішенням аналітично-диспетчерських центрів Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг та Миколаївського обласного управління водних ресурсів та за погодженням з Державним агентством водних ресурсів для підтримання належного санітарного стану річки в нижній течії буде виконано подальше спрацювання водосховища до позначки 14,0 м.  

Слід зазначити, що критична ситуація з водопостачанням у нижній течії Південного Бугу повторюється раз від разу, кожного посушливого року. Однією з реальних можливостей підтримати сприятливу екологічну обстановку в пониззі ріки є збільшення ємності Олександрівського водосховища. Згідно з проектом, для нормальної роботи каскаду ГЕС-ГАЕС передбачено рівень водоймища 16,0 м. Використання води для потреб народного господарства можливе за вищих позначок - до 20,7 м.  У цьому випадку об'єм води, закумульованої для забезпечення водопостачання та екологічного благополуччя регіону,  збільшиться до 42 млн м3. Ця тема неодноразово піднімалося на різних рівнях. На засіданні міжвідомчої комісії 21 липня 2015 р. питання вкотре озвучив заступник начальника Миколаївського обласного управління водних ресурсів Матвій Баранов. У протоколі засідання зазначається, що свого часу секретаріатом Басейнового управління водних ресурсів Південного Бугу було підготовлено та направлено до Мінприроди України та Держводагентства листа щодо перспектив підняття НРП Олександрійського водосховища до позначки 20,7 м та намірів центральних органів виконавчої влади з цього питання. У отриманій відповіді зазначалося, що позитивне вирішення питання можливе лише за участі Уряду та Президента України.

* НПР –  найвища оптимальна позначка поверхні водосховища, яка може довгий час підтримуватися підпірною спорудою.