27 березня 2015 року стартує активна фаза громадських слухань, присвячених обґрунтуванню безпеки продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 ЮУАЕС, мета яких - продемонструвати доступність, прозорість і відкритість підприємства в питаннях використання ядерної енергії, а також залучити населення регіону до вирішення завдань щодо надпроектної експлуатації другого южно-українського енергоблоку.

Активній фазі громадських слухань передувала велика підготовча робота, одним з напрямків якої була організація екскурсій на атомну станцію та зустрічей представників громадськості прилеглого до АЕС регіону з фахівцями-атомниками. Під час «круглих столів» у форматі «питання-відповідь» гості підприємства мали змогу отримати вичерпні відповіді на всі запитання (всього в рамках підготовки до продовження експлуатації енергоблоку №2 було організовано 10 «круглих столів»), що цікавлять їх. Спектр запитань земляків був досить широким. При цьому частина з них повторювалася від зустрічі до зустрічі. Зважаючи на цей факт, відділ роботи з громадськістю та ЗМІ ВП ЮУАЕС підготував серію прес-релізів, у яких наводяться коментарі фахівців на теми, яких найчастіше торкаються жителі регіону в процесі діалогу з атомниками.

Пропонуємо вашій увазі п’ятий реліз зі згаданої серії.

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА КОМПЕНСАЦІЯ РИЗИКУ НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПРОЖИВАЄ В 30-КМ ЗОНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ АЕС

Володимир АВРАМЕНКО, заступник генерального директора ВП ЮУАЕС з кадрів і соціального розвитку:

- Сьогодні практично єдиним законним шляхом допомоги з боку АЕС у вирішенні актуальних соціально-економічних питань розвитку регіону є кошти на компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження атомної станції. Це - 1% від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється ДП НАЕК «Енергоатом».

Відповідно до чинного законодавства України, населення, яке постійно проживає в зоні спостереження атомної станції, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від її діяльності. Це поняття включає створення і підтримку соціальної інфраструктури та пільги з оплати за електроенергію.

Фінансування компенсації ризику здійснювалося з 2010 року зі спеціального фонду державного бюджету країни. 1% коштів на соціально-економічну компенсацію передбачає такий розподіл: 30% - до обласних бюджетів, 55% - до бюджетів районів і міст обласного підпорядкування та 15% - у міста-супутники АЕС.

Розподіл між спеціальними фондами місцевих бюджетів має здійснюватися, виходячи з чисельності населення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Він же визначає й напрямки використання цих грошей. Контроль цільового використання коштів компенсації ризику, відповідно до закону, здійснюється органами державної влади та місцевого самоврядування. Про використання цих фінансів органи місцевого самоврядування через засоби масової інформації мають звітувати перед населенням щокварталу. Таким чином, ні Южно-Українська АЕС, ні НАЕК «Енергоатом», підкреслюю, контролювати використання цих грошей не уповноважені.

У 2014 році, як і в попередні роки, енергогенеруюча компанія перерахувала до державного бюджету збір у сумі 224 млн грн. Проте Кабінетом Міністрів України не було прийнято рішення про їх розподіл місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає в зоні спостереження АЕС. Якщо виходити з перерахованої суми збору, то місцеві бюджети Миколаївської області змогли б отримати більше 37 млн грн субвенції. Проте з причини, яку я вказав вище, цього не сталося. Невизначеність у даному питанні зберігається й у 2015 році.

Вважаю, що вирішенню проблеми надання субвенції місцевим бюджетам за рахунок перерахувань «Енергоатома» до бюджету країни може сприяти об'єднання зусиль атомників, органів місцевого самоврядування та державних адміністрацій усіх рівнів управління Миколаївської області.