27 березня 2015 року стартує активна фаза громадських слухань, присвячених обґрунтуванню безпеки продовження терміну експлуатації енергоблоку №2 ЮУАЕС, мета яких - продемонструвати доступність, прозорість і відкритість підприємства в питаннях використання ядерної енергії, а також залучити населення регіону до вирішення завдань щодо надпроектної експлуатації другого южно-українського енергоблоку.

Активній фазі громадських слухань передувала велика підготовча робота, одним з напрямків якої була організація екскурсій на атомну станцію та зустрічей представників громадськості прилеглого до АЕС регіону з фахівцями-атомниками. Під час «круглих столів» у форматі «питання-відповідь» гості підприємства мали змогу отримати вичерпні відповіді на всі запитання (всього в рамках підготовки до продовження експлуатації енергоблоку №2 було організовано 10 «круглих столів»), що цікавлять їх. Спектр запитань земляків був досить широким. При цьому частина з них повторювалася від зустрічі до зустрічі. Зважаючи на цей факт, відділ роботи з громадськістю та ЗМІ ВП ЮУАЕС підготував серію прес-релізів, у яких наводяться коментарі фахівців на теми, яких найчастіше торкаються жителі регіону в процесі діалогу з атомниками.

Пропонуємо вашій увазі третій реліз зі згаданої серії. 

ПЕРЕРОБКА ТА ЗБЕРІГАННЯ ВІДПРАЦЬОВАНОГО ЯДЕРНОГО ПАЛИВА

Олексій АРВАНІНОВ, начальник відділу ядерної безпеки ВП ЮУАЕС:

- Зберігання та переробка відпрацьованого ядерного палива є одним з найважливіших аспектів, пов'язаних з безпечною експлуатацією атомних електростанцій.

У басейнах витримки енергоблоку ВВЕР-1000 немає достатньо місця для зберігання всього відпрацьованого ядерного палива, що утворилося в процесі експлуатації АЕС, тому до 2001 року (після витримки в приреакторних басейнах впродовж 3-5 років) відпрацьоване ядерне паливо з усіх українських АЕС вивозилося до Російської Федерації на зберігання з подальшою його переробкою.

У 2001 році на майданчику Запорізької АЕС розпочалася експлуатація сухого сховища відпрацьованого ядерного палива, що зняло залежність цієї АЕС від необхідності вивезення відпрацьованого палива до РФ. Проте для решти вітчизняних атомних станцій питання на сьогодні залишається актуальним.

Для виключення залежності вітчизняних атомних станцій від Росії, сьогодні ДП НАЕК «Енергоатом» прийнято рішення щодо будівництва централізованого сухого сховища відпрацьованого ядерного палива за технологією американської компанії «Holteс International», а також вивчається можливість зберігання (з подальшою переробкою) відпрацьованого ядерного палива українських АЕС на  виробничих майданчиках компанії «АREVA» (Франція). 

ХІМІЧНИЙ ВПЛИВ АЕС НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ

Наталія БУЙНОВСЬКА, начальник відділу охорони навколишнього середовища ВП ЮУАЕС:

- Поняття «екологічно чисте виробництво» є умовним, оскільки будь-який вид людської діяльності в тій чи іншій мірі впливає на навколишнє середовище. Питання полягає в тому, наскільки прийнятний і допустимий цей вплив.

Виробництво електроенергії на атомних електростанціях у всьому світі визнане одним з найбільш перспективних і екологічно чистих виробництв. Основними перевагами АЕС перед іншими джерелами енергії є те, що атомна електростанція не вимагає постійного підвезення палива та може працювати в стабільному режимі багато місяців. Забруднення навколишнього середовища «відходами виробництва» практично відсутнє, оскільки основні її відходи знаходяться в герметичних оболонках тепловиділяючих елементів (твелів) і не викидаються в зовнішнє середовище ні під час роботи станції, ні після її зупинки.

У процесі нормальної експлуатації АЕС її вплив на природне навколишнє середовище визначається головним чином радіаційною, тепловою та хімічною дією. Хімічний вплив більшою мірою обумовлений надходженням продувочних вод ставка-охолоджувача атомної станції в природні водойми, а в меншій - викидами шкідливих речовин у атмосферу від стаціонарних джерел (пускорезервна котельна, метало- та деревообробка, ремонтно-зварювальні роботи).

У санітарно-захисній зоні ЮУАЕС ведуться постійні спостереження за радіаційним фоном території, якістю підземних грунтових вод, гідрохімічним і гідробіологічним станом річки Південний Буг, Олександрівського водосховища та Ташлицької водойми-охолоджувача, яка функціонує в режимі обмеженого водообміну, - так званої продувки з Олександрівським водосховищем.

Забір води з р.Південний Буг, використання та скиди продувочних вод Ташлицької водойми і викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення ВП ЮУАЕС проводяться виключно на підставі дозволів, виданих державними природоохоронними органами.

Для запобігання шкідливому впливу скидів з водойми-охолоджувача в Олександрівське водосховище на річці Південний Буг, спеціалізованими організаціями розробляється проект гранично допустимого скиду, який дозволяє проводити продувку таким чином, аби концентрації забруднюючих речовин у контрольному створі водосховища (500 м нижче від місяця скиду) не перевищували гранично допустимі концентрації, встановлені для рибогосподарських водоймищ.

Багаторічні спостереження за ходом продувки показують, що її вплив на якість води в контрольному створі р.Південний Буг (з 2007 року - Олександрівське водосховище), практично відсутній. Порушень вимог природоохоронного законодавства під час проведення продувки як внутрішніми, так і зовнішніми контролюючими наглядовими органами не виявлено. Ведення продувки Ташлицького ставка-охолоджувача дозволило істотно знизити мінералізацію води у ньому (з 1895 мг/дм³ у 1995 році до 1050 мг/дм³ - у 2014-му), практично не впливаючи на якість води в Олександрівському водосховищі та річці Південний Буг.

Для зниження забруднення атмосфери, у ВП ЮУАЕС було проведено інвентаризацію викидів шкідливих речовин від стаціонарних джерел і розроблено гранично допустимі викиди, що дозволило проводити викиди шкідливих речовин у атмосферу в межах, значно нижчих від гранично допустимих концентрацій.

Результати спостережень стану навколишнього середовища в районі розташування ВП «Южно-Українська АЕС» за весь період експлуатації підтверджують, що атомна станція не спричиняє істотного впливу на природне середовище регіону та є екологічно безпечним об'єктом для населення і довкілля.