На розвиток економіки та розв’язання соціальних проблем впливають передусім зайнятість населення та рівень оплати праці. Проте реалії такі, що значний сегмент економіки пересунувся у тіньовий сектор. Чимало роботодавців з особистих міркувань через різні схеми уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників («заробітна плата у конвертах»), не роблять внесків до соціальних фондів («подвійна бухгалтерія») тощо.

          Останнім часом набули розвитку нестандартні форми найму робочої сили, які лежать поза ме­жами державного контролю та дозволяють роботодавцям уникати довгострокової відповідальності за працівника, використовуючи його працю як товар.

          Така тіньова зайнятість спрямована, у першу чергу, проти людини, оскільки позбавляє її гарантованого права на працю, соціального, пенсійного та медичного забезпечення, мотивуючи потребу вжиття невідкладних заходів щодо обмеження масштабів тіньової економіки та тіньової зайнятості, їхнього згубного впливу на економіку загалом та ситуацію у сфері зайнятості і соціального захисту населення.

           Тіньова, або нелегальна зайнятість шкодить не тільки громаді, державі, а й, насамперед, самим громадянам.

           Чинне законодавство визначає, що роботодавці за відповідними видами загальнообов’язкового державного соціального страхування зобов’язані сплачувати страхові внески за найманих працівників. Невиконання цих положень призводить до зменшення надходжень соціальних внесків до фондів соціального страхування. У результаті виникають ускладнення з наданням соціальних послуг та матеріального забезпечення застрахованим особам. Громадяни, в свою чергу, позбавляються законного права на весь передбачений законодавством обсяг соціального захисту, оскільки період нелегальної зайнятості не зараховується до страхового стажу, який дає право на відповідний вид соціального захисту, зокрема на випадок безробіття.

           Для забезпечення свого майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин у відповідності до чинного трудового законодавства. У разі відмови кожен громадянин має право звернутися до компетентних державних органів за захистом своїх конституційних прав.
          Працівник, який отримує зарплатню в «конверті», є повністю беззахисним перед роботодавцем. Усна домовленість жодним чином не фіксується юридично, роботодавець сплачує стільки, скільки вважає за потрібне і доти, поки вважає за потрібне. Працівник не має жодних доказів на підтвердження дійсного розміру своєї заробітної плати та трудового стажу.

        Отже, слід усвідомлювати, що нелегальна трудова діяльність – це, по-перше, повна соціальна незахищеність найманого працівника (відсутність трудового стажу, відпустки, пенсійного забезпечення, неможливість скористатися лікарняним під час хвороби); по-друге, чималі збитки, які завдаються громадянам через несплачені податки та отриману обманним шляхом допомогу по безробіттю з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття; по-третє, відповідальність перед законом, і не лише самого роботодавця, а й «нелегала».