Торгівля людьми — здійснювані в цілях експлуатації або вилучення органів або тканин, вербування, перевезення, передача, приховування, купівля-продаж або отримання людини шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примушення, викрадання, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для отримання згоди особи, контролюючої іншу особу; соціальне явище, що визнається злочином у всіх країнах миру.

Щороку десятки тисяч жінок у всьому світі стають предметом торгівлі; їх одурюють, примушують, продають і, в більшості випадків, схиляють до життя і праці в рабських умовах як повії або потогінні виробництва, домашні служниці або дружини. Комісія з прав людини ООН визначила торгівлю жінками як сучасну форму рабства. Незалежно від того, з якою метою здійснюється торгівля жінками і людьми загалом, останні стають при цьому об'єктами зґвалтувань, биття і психологічних тортур. Порушення загальнолюдських прав людей, зв'язане з використанням їх як предмету торгівлі, відбувається і в тій країні, звідки їх вивозять, і в тих, куди привозять.

Свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства, а забезпечення недоторканності свободи особи – однією з головних функцій держави.  Ще в ХХ столітті торгівлю людьми світова спільнота включила в число основних викликів і погроз національній і міжнародній безпеці. Сьогодні все велику тривогу викликає зростання об'ємів незаконних дій по використанню людини в цілях сексуальної та іншої експлуатації. Проблема торгівлі людьми це явище загрозливе національній безпеці.

Відповідно до норм міжнародного законодавства, кожна країна, що поважає права людини, повинна гарантувати їх виконання, зокрема запобігання насильству, забезпечення компетентного розслідування актів насильства, покарання злочинців і надання компенсацій людині, що постраждала.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» 25 липня 2012 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми». Ця постанова набрала  чинності з 1 січня 2013 року.

Матеріальна допомога виплачується особі, якій встановлено статус постраждалої від торгівлі людьми, відповідно до законодавства.

Виплата матеріальної допомоги здійснюється органами праці та соціального захисту населення одноразово у розмірі прожиткового мінімуму для відповідної категорії осіб (діти віком до шести років, діти віком від шести до 18 років, працездатні особи та особи, які втратили працездатність), установленого на момент звернення особи за матеріальною допомогою.

Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:

-         заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

-         копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;

-         копію документа, що посвідчує особу;

-         копію документа, що підтверджує непрацездатність особи (у разі потреби).

Виплата матеріальної допомоги здійснюється згідно з відомістю, яка складається органом праці та соціального захисту населення за формою, затвердженою Мінсоцполітики, через державне підприємство поштового зв’язку або шляхом перерахування коштів на особистий банківський рахунок.

Матеріальна допомога виплачується особі не пізніше одного місяця з дня її звернення до органу праці та соціального захисту населення.

Станом на 01.06.2013 року в місті Южноукраїнську особи, які постраждали від торгівлі людьми за виплатою матеріальної допомоги не зверталися.

За більш детальною інформацією звертайтесь за   т. 5-65-36, 5-57-19.