Колективний договір є локальним нормативним актом, який у відповідності з чинним законодавством України регулює на підприємствах, в організаціях та установах усіх форм власності виробничі, трудові та соціально-економічні відносини, забезпечує соціально-правовий захист працівників, узгоджує інтереси працівників та власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з ч.1 ст.11 КЗпПУ колективний договір укладається на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи.
Найманий працівник – це фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі, організації, у їх об’єднаннях або у фізичних осіб, що використовують найману працю.
Метою укладання колективного договору є узгодження інтересів коллективу працівників, з одного боку, і власника – з іншого.
При розгляді трудових спорів відповідні органи застосовують нормативні умови колективних договорів, що не суперечать законодавству, поряд з нормами законів і підзаконних актів.
До категорії нормативних умов колективних договорів відносяться тарифні ставки, посадові оклади, розміри та умови доплат і надбавок до заробітної плати, розміри та умови виплати премій тощо.
Відповідно до частини третьої ст.13 КЗпП і ст. 7 Закону України “Про колективні договори і угоди” допускається можливість внесення в колективні договори умов, що поліпшують становище працівників порівняно з законодавством (надають додаткові трудові і соціально-побутові пільги працівникам, а також додаткові гарантії). Такі умови колективних договорів є чинними.
Колективний договір укладається з дотриманням норм чинного законодавства та норм, встановлених Генеральною, галузевою, регіональною Угодами як мінімальними гарантіями.
З метою соціального захисту працюючих інвалідів законодавством передбачені наступні положення та норми, що рекомендуються для включення до колективного договору:

Розділ «Зайнятість працюючих».

Рекомендується :
•Запровадити на підприємстві атестацію робочих місць інвалідів за участю фахівців Управління праці та соціального населення, центру зайнятості та санітарно епідеміологічної служби міста
•Передбачити окремі заходи щодо забезпечення соціальної захищеності інвалідів у відповідності з ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»
•передбачити зобов’язання, що стосуються реабілітації та зайнятості осіб з обмеженими фізичними можливостями і інвалідів, а саме:
- створення робочих місць;
- пільгові умови оплати праці в період адаптації;
- профілактика захворювань;
- оздоровлення та реабілітація;
- навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації.

Розділ «Оплата праці».

Рекомендується встановити для інвалідів знижені норми виробітку

Розділ «Додаткові соціальні гарантії».

Рекомендується надавати право інвалідам, що працювали до виходу на пенсію на підприємстві, користуватися послугами соціальної сфери підприємства (медичними установами, оздоровчими закладами, тощо).