Останнім часом збільшилась практика укладання між громадянином та роботодавцем договорів цивільно – правового характеру.

В чому ж різниця між укладанням трудового договору (контракту) та цивільно – правового договору з точки зору охорони праці?

Оформивши трудові відносини за трудовим договором громадянин набуває статусу “працівника”.

Для працівника встановлені Законом України “Про охорону праці” гарантії прав на охорону праці, зокрема, права на охорону праці під час роботи на підприємстві, на компенсацію за важкі та шкідливі умови праці.

Відповідно до трудового законодавства на підприємствах в установах, організаціях усіх форм власності роботодавець повинен створити безпечні і нешкідливі умови праці.

Важливим є право працівника відмовитись від дорученої роботи, якщо створилися виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують.

Для забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці власник або уповноважений ним орган повинен виділяти у встановленому порядку кошти і необхідні матеріали, використання яких визначається в колективному договорі і контролюється трудовим колективом. Проводити атестацію робочих місць за умовами праці.

Відповідно до цивільного кодексу України, уклавши цивільно – правовий договір чи договір про надання послуг громадянин набуває статусу “підрядник” або “виконавець”. Сторони є рівноцінні і замовник не зобов’язаний забезпечувати підряднику належні умови праці. Цивільний кодекс України не встановлює будь – яких вимог до замовника щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці виконавця. Підрядник (виконавець) робіт виконує визначену договором підряду роботу на свій ризик.

За Цивільно – правовим договором працівник позбавляється права на соціальну допомогу від держави у разі нещасного випадку на виробництві. Крім того, якщо працівник уклав договір підряду, а не трудовий договір, він втрачає право на безплатне забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, проходження за рахунок підприємства медичних оглядів.

Слід підкреслити, що правильне застосування трудового договору убезпечить від непорозумінь, а в деяких випадках – і від трудових спорів, зокрема, щодо записів про роботу в трудову книжку, надання відпусток, притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, оплати за час тимчасової непрацездатності (за листком непрацездатності), виплати доплат, надбавок, премій тощо.