Відповідно до ст.43 Конституції України кожна людина має право на працю, тобто, можливість заробляти собі на життя роботою, яку вона вільно обирає, або на яку вільно погоджується.
На сьогодні не поодинокі випадки, коли фізичні особи (роботодавці) не укладають, а наймані працівники не наполягають на укладенні трудових договорів. На жаль, чимало громадян живуть днем нинішнім, надаючи перевагу тимчасовим сумнівним «вигодам». Тому останнім часом все частіше доводиться стикатися з таким негативним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин, тобто «нелегальну» зайнятість.
Причому треба зазначити, що від цього страждає насамперед особа, яка погоджується на таку працю.
Чому важливо працювати не по усній домовленості, а бути працевлаштованим офіційно – уклавши трудовий договір з роботодавцем?
Легальна трудова діяльність – це основа соціальної захищеності працюючого населення.
Відсутність цивілізованих трудових відносин позбавляє працівників:
- захисту від незаконного звільнення;
- отримання вихідної допомоги у разі звільнення за ініціативою роботодавця;
- гарантованої виплати заробітної плати 2 рази на місяць;
- права на щорічну основну відпустку не менше 24 календарних днів; соціальну відпустку з вагітності та пологів; додаткових відпусток передбачених Законом України «Про відпустки»;
- права на оплату листа непрацездатності;
- втрата трудового стажу;
- втрата страхового стажу для отримання пенсії, а отже, як наслідок отримання мінімальної пенсії за віком;
- права не залучатися до наднормових робіт без згоди працівника,
- соціальних послуг та виплат у разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
- цілої низки інших прав і соціальних гарантій передбачених чинним трудовим законодавством.
Якщо працівник не уклав трудового договору, а лише усно домовився з роботодавцем, то в разі порушення його прав на оплату праці та інші трудові гарантії важко буде довести свої права навіть у судовому порядку.
Чому роботодавці повинні бути зацікавлені в оформлені трудових відносин?
Оскільки трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої, використання «тіньової» зайнятості для роботодавця призводить до позбавлення права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, режиму роботи, можливості покласти на працівника матеріальну відповідальність тощо.
Працівник не підконтрольний роботодавцеві. Роботодавець не наділений владними повноваженнями і не вправі притягати працівника до дисциплінарної відповідальності.
Який трудовий договір повинен укладатись між підприємцем-фізичною особою і найманим працівником?
Законом України від 24.12.1999 року № 1356-ХІ «Про внесення змін в Кодекс Законів про працю України» держава зобов’язала приватних підприємців укладати трудові договори з найманими працівниками у письмовій формі.
Форма трудового договору між працівником і фізичною особою і порядок його реєстрації затверджені Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.05.2001 року № 260.
Відповідно до ст.241 трудовий договір укладається в 3 примірниках та реєструється фізичною особою-підприємцем у службі зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи. Працівники підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, заробітна плата підлягає оподаткуванню.
Основним документом про трудову діяльність робітника є трудова книжка, яка ведеться на всіх працівників, що працюють у фізичної особи понад 5 днів, згідно ст..48 КЗпП України.
Реєстрація в центрі зайнятості та зняття з реєстрації трудового договору дають право Фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи. Посадова особа центру зайнятості підтверджує запис особистим підписом і засвідчує печаткою. Відповідно до Інструкції ведення трудових книжок трудова книжка зберігається безпосередньо у працівника.
Укладення трудового договору та запис у трудовій книжці дає можливість найманому працівнику бути захищеним чинним законодавством в разі порушення його прав, а саме: в разі затримки в розрахунку по заробітній платі або у відмові оплати праці за виконану роботу, в разі недодержання зобов’язань роботодавця тощо.
Чи може роботодавець встановити найманому працівнику випробувальний термін?
Під час приймання на роботу може бути встановлено строк випробування за робітничими професіями не більше ніж на місяць, відповідно до вимог ст.27 КЗпП України. Одностороннє встановлення роботодавцем умови про випробування є неприпустимим. Така умова не матиме юридичної сили.
Встановлення випробувального терміну поширюється виключно на працівників, які офіційно оформляються на роботу. I хоча ініціатива встановити випробний термін виходить від роботодавця не варто забувати, що остаточне рішення про роботу на випробному терміні залежить насамперед від згоди працівника.
Чи може фізична особа-підприємець проводити стажування найманого працівника?
Якщо суб’єкт господарської діяльності-фізична особа перш ніж укласти трудовий договір з найманим працівником бажає провести стажування, він може оформити договір на проходження стажування безробітного за направленням міського центру зайнятості.
На період стажування між роботодавцем-фізичною особою та центром зайнятості укладається договір на організацію відповідного навчання, призначається керівник стажування (приватний підприємець чи кваліфікований фахівець з числа працюючих, який має відповідну професійну освіту та досвід роботи за фахом). Особа-підприємець бере на себе керівництво стажуванням і є відповідальною особою за дотримання правил та норм охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії тощо відповідно до діючого законодавства.
Укладання такого договору є підставою для законного перебування на робочому місці особи, що стажується (найманого працівника) і дозволяє уникнути накладання штрафних санкцій податківцями.
Яку відповідальність несе роботодавець, який використовує працю громадян без належного оформлення трудових відносин?
Оскільки не оформлення належним чином трудових відносин з найманими працівниками є порушенням законодавства про працю, то, по-перше, діючим законодавством передбачено адміністративну відповідальність за такі дії роботодавця.
Так, ст.41 Кодексу про адміністративні правопорушення України встановлено, що порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян-суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Також в особливо серйозних випадках порушення законодавства про працю – у тому числі пов’язаних з використанням праці найманих працівників без оформлення належним чином трудових відносин –стосовно такого роботодавця органом прокуратури може бути порушено кримінальну справу за статтями 172, 173 та 175 Кримінального кодексу України.
Що робиться органами виконавчої влади, щоб вивести із “тіні” трудові відносини та не допустити нелегальної зайнятість?
Нажаль в нашому місці зустрічаються випадки неналежного оформлення трудових відносин суб’єктів підприємницької діяльності-роботодавців з найманими працівниками. Як наслідок, певна кількість жителів нашого міста - найманих працівників, опиняються на «нелегальному» становищі.
З метою недопущення використання робочої сили без належного оформлення трудових відносин роботодавцями в місті, на підставі Положення затвердженого рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради від 10.10.2007р № 494 діє міська комісія з питань легалізації зайнятості населення. Організація роботи комісії з питань легалізації покладено на управління праці та соціального захисту населення.
Територіальні обстеження щодо забезпечення укладання трудових відносин фізичних осіб - підприємців з найманими працівниками та реєстрації підприємницької діяльності осіб, які займаються малим бізнесом щомісяця проходять за участю державного інспектора праці Миколаївської області.
Проведення територіальних обстежень робочими групами комісії з питань легалізації зайнятості населення з метою виявлення випадків ухилення від оформлення трудових відносин між роботодавцем та найманим працівником не повинно викликати обурення, як з боку одних, так і інших, так як за цим порушенням закону ідуть негативні матеріальні і соціальні наслідки.
Також слід наголосити, що комісія з питань легалізації зайнятості населення не перевіряє господарську діяльність приватних підприємців-фізичних осіб, а лише проводить обстеження стану оформлення трудових відносин. Відповідно до ст.4 Господарського кодексу України трудові відносини не є предметом регулювання цього Кодексу, тому зазначені обстеження проводяться без завчасного попередження суб’єктів господарської діяльності.
За січень-березень 2010 року робочими групами комісії з питань легалізації зайнятості населення здійснено 19 територіальних обстежень, під час яких перевірено 133 суб’єкта господарської діяльності щодо оформлення трудових відносин з найманими працівниками. В ході перевірок виявлено 44 особи без оформлення трудових відносин.
За результатами проведених рейдів усунено 41 порушення, з початку 2010 року легалізовано 23231 грн.
У разі, якщо роботодавці ухиляються від усунення встановлених порушень та не виконують рекомендації комісії матеріали передаються до прокуратури міста.
З початку 2010 року до прокуратури міста, з метою вжиття відповідних заходів впливу, направлено матеріали по 2 підприємцях, які не усунули порушення в частині працевлаштування найманих працівників.
Однак без свідомості самих громадян, які повинні наполягати на узаконенні своїх конституційних прав на працю шляхом обов’язкового укладання з роботодавцем трудових договорів, як це передбачено статтями 21-34 Кодексу законів про працю України, це питання в повному обсязі не може бути вирішено.
Сьогодні кожен працівник сам мусить вирішувати, що є найголовнішим – жити одним днем, чи мати впевненість у завтрашньому дні та отримувати певні соціальні гарантії.
Головний спеціаліст з питань зайнятості УПтаСЗН
Пінтій О.О.