Комісія НАЕК “Енергоатом», що 5 лютого перевіряла лабораторію дільниці водовідведення (ЛДВВ) цеху водопровідно-каналізаційного господарства ВП ЮУ АЕС, підтвердила якість і безпеку робіт з хіміко-бактеріологічного контролю очищення стічних вод. У ході перевірки застосовувалися у тому числі й так звані шифровані проби. Результати їх аналізів засвідчили достовірність вимірювань, що виконуються южно-українськими фахівцями.
У підсумковому акті інспекційної перевірки, зокрема, наголошується: лабораторія має необхідну нормативно-методичну базу, приміщення, технічні засоби та персонал, які забезпечують якісне і безпечне проведення робіт у заявленій області атестації.
Основне призначення лабораторії – здійснення хіміко-бактеріологічного контролю процесу очищення стічних вод для регулювання та обліку роботи комплексу очисних споруд госппобутової каналізації. Атестат акредитації отриманий ЛДВВ в 2001 році. У 2006-му атестацію була підтверджено. Нинішня комісія НАЕК, до складу якої входили головні метрологи всіх діючих АЕС України, була організована в плані підготовки до наступної переатестації, яка пройде в 2011 році (раз на 5 років).
Новий лабораторний корпус очисних споруд госппобутової каналізації здано в експлуатацію у 2003 році завдяки коштам соціальної програми добудови Ташлицької ГАЕС. Розширення площі та установка нового сучасного устаткування дозволили істотно удосконалити процес контролю за очищенням стічних вод. Сьогодні їх якість інспектується за 26 показниками. Відбір проб виконується кілька разів на добу в 40 точках.
Очисні споруди цеху водопровідно-каналізаційного господарства ВП ЮУ АЕС приймають усі госппобутові стоки проммайданчика та міста-супутника атомної станції. Щодоби сюди надходить до 12 тис. кубометрів стоків. У результаті механічного та біологічного очищення у них гине до 98% хвороботворних бактерій. Ті, що залишаються, знищуються хлоруванням. У подальших планах цеху – замінити токсичний хлор при доочистці стічних вод на безпечніший гіпохлорит натрію.
Особливо варто підкреслити, що очищені стоки скидаються не в річку, як у більшості пром- і сільгосппідприємств басейну Південного Бугу, а повертаються в Ташлицький став-охолоджувач атомної станції.