РОМАНЧЕНКО Олександр Іванович 

23.11.1990 – 03.09.2024

Солдат, лінійний наглядач взводу зв’язку роти зв’язку

Страшна трагедія, що сталася 3 вересня 2024 року у Полтаві, коли росіяни здійснили ракетний обстріл вищого навчального закладу та лікарні, забрала життя й южноукраїнця.

Олександр народився та виріс в Южноукраїнську, закінчивши четверту школу. У Київському політехнічному інституті здобув спеціальність метролога. Він був творчою та талановитою людиною, полюбляв танцювати, малювати. Тож і обрав роботу, пов’язану з творчістю – працював дизайнером у київській приватній фірмі.

24 лютого 2022 року добровільно пішов до Оболонського ТЦК, виявивши бажання захищати Батьківщину. Перед тим, як нарешті одягнути військову форму, Олександр вів активну волонтерську діяльність, за що отримав безліч подяк та грамот від військових.

Третього вересня нинішнього року під час проходження перепідготовки у Полтавському військовому інституті зв’язку Олександр Романченко загинув внаслідок ракетного обстрілу противником… Він був єдиним сином у своєї матері.

Волонтер громадської організації «Зв’язок для фронту» Ольга Кучерява:

«Сашко був добрим, щирим, завжди намагався допомогти, захистити, вберегти. Він надихав багатьох на волонтерську діяльність. Завдяки йому врятоване не одне життя. Він був надзвичайною людиною і я пишаюся тим, що він був моїм другом. Знаючи Сашка, він би не хотів, щоб ми дуже сумували за ним. Тому давайте будемо такими, яким був він: добрими, щирими, відкритими, допомагати одне одному, щоб цей світ став ще кращим завдяки тому, що він у ньому був. Герої не вмирають і ти, Сашко, завжди житимеш в наших серцях!»

Пам'ять про Воїна та світлу людину назавжди залишиться в наших серцях.