Рудьєв Сергій Вікторович  

08.01.2004 – 20.11.2023

Солдат Руд’єв Сергій Вікторович, навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону

Сергій народився в Южноукраїнську. Був вихованцем  восьмого дитячого садочка, навчався у четвертій школі. У десятирічному віці почав заробляти власні гроші – розносив листівки, працював автомийником, вантажником. Після закінчення школи хлопець вступив до професійного машинобудівного ліцею, де здобув дві професії - автослюсаря та зварювальника. Майстри ліцею згадують, що Сергій був світлою та доброю дитиною: учнів не кривдив, поважав викладачів, а якщо до нього зверталися з проханнями про допомогу, ніколи не відмовляв. Спочатку до навчання ставився не дуже відповідально, але вже на другому курсі захопився технікою, із задоволенням з нею працював.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Сергій вступив до лав добровольчого формування територіальної оборони, поєднував навчання та захист громади, морально підтримував своїх однокурсників. Мріяв про військову форму Національної Гвардії України, тож, отримавши диплом ліцею, невдовзі пішов у військкомат. 2 жовтня 2023 року він підписав контракт на три роки, щоправда потрапив не в Нацгвардію, як мріяв, а в не менш елітні війська - десантно-штурмові. Після тритижневого навчання у Великобританії опинився на фронті. 20 листопада, мужньо виконуючи військовий обов’язок, відданий військовій присязі Сергій Руд’єв загинув поблизу населеного пункту Вербове Запорізької області.

У нього залишилися мати та старший брат Олександр, який також у лавах ЗСУ виборює свободу і незалежність Батьківщини.

Сергій Руд’єв похований на Алеї Слави Южноукраїнського кладовища. Справжній патріот, вірний захисник України назавжди залишиться у нашій пам’яті, а його ім’я навіки буде взірцем мужності, патріотизму та незламності.