Южноукраїнська міська рада

Офіційне Інтернет-представництво

ПИНТІЙ І.М.

15.11.2022

ПИНТІЙ

Іван Маркович

Народився Іван Маркович 4 вересня 1924 року у селянській родині в селі Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області. У 1932 році почав навчатися у Костянтинівській середній школі. Закінчив 8 класів 19 червня 1941 року, а 22 червня почалася війна. 5 серпня село окупували фашисти. В селі був встановлений окупаційний режим, що тривав 960 днів. Молодь та всіх жителів села змушували працювати на сільгоспроботах, а взимку чистити дороги від снігу.

У серпні 1943 року жителів села, у тому числі й Івана Марковича, забрали у концтабір в м. Миколаїв. Вони будували міст через річку Інгул для переправи військ фашистів, що відступали. Івану Марковичу вдалося втекти, і він деякий час ховався у родичів. З наступом Червоної Армії був призваний до її лав та став воїном 431-го стрілецького полка 52-ї стрілецької дивізії 57-ї армії ІІІ Українського фронту. Його бойове хрещення відбулося у боях у селі Гура Бикулуй. Брав участь у боях на Кинцанському плацдармі, південніше м. Тирасполя, а також у Ясько-Кишинівській бойовій операції під назвою Ясько-Кишинівські «Кани». Пройшов з боями Молдову, Югославію, Сербію, Австрію. 

В Австрії Іван Маркович зустрів день Перемоги. Потім невеликий відпочинок та знову довга поїздка на Далекий Схід, де брав участь у розгромі Квантунської Армії на території Маньчжуо – Го. Закінчив службу 15 травня 1947 року у званні єфрейтора та повернувся у рідну Костянтинівку.

Закінчив курси трактористів, працював трактористом, а потім бригадиром тракторної бригади, працював на відновленні сільського господарства. Після закінчення Кіровоградського технікуму механізації сільського господарства працював головним механіком колгоспу, а потім працював в селі заступником голови колгоспу. Після виходу на пенсію з великим бажанням брав участь у справі військово-патріотичного виховання молоді, з 1987 року співав у хорі ветеранів. З 1994 року – активний член міської ради ветеранів. Відвідує школи, написав книгу про війну «Ех, дороги». Має нагороди: «Орден Вітчизняної війни ІІ ступеню», медалі «За відвагу», «За бойові заслуги», «За взяття Відня», «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією» та 11 ювілейних медалей.

Рішенням Южноукраїнської міської ради від 26.04.2012 № 573 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Южноукраїнська». 

Помер 8 червня 2018 р.