Особливості виплати пенсій у 2025 році
Пенсійний фонд 14.01.2025
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" передбач...
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 23.09.1999 № 1105 (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”” від 21.09.2022
№ 2620-IX (далі - Закон № 2620) страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не менше мінімального страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі за даними про трудову діяльність працівників, внесеними відповідно до Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі — Закон № 2464).
До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України 18.01.2001 № 2240 “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” (набрання чинності – 01.01.2001), а також періоди, починаючи з 01.01.2016, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно з цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок відповідно до Закону № 2464.
Для розрахунку страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності:
- в період з 01.01.2011 до 01.01.2016 до страхового стажу включаються періоди, протягом яких особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески. Відповідно до статті 18 Закону України “Про відпустки” № 505/96-ВР від 15.11.1996 після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Законом № 2240 в редакції, що діяла до 01.01.2016, передбачалося, що до страхового стажу враховуються періоди відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, оформленої за місцем своєї роботи. Отже, до 01.01.2016 непрацююча особа не підлягала соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, тому в страховий стаж для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності періоди отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини не враховуються;
- з 01.01.2016 до страхового стажу включаються періоди, протягом яких особа не підлягала страхуванню згідно із Законом № 2620, але яка сплачує (сплачувала) та / або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок відповідно до Закону № 2464.
У зв’язку з цим, з 01.01.2016 період догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу непрацюючої особи, за умови отримання нею допомоги по догляду за дитиною до трьох років, яка виплачується органами соціального захисту населення, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється коштом державного бюджету.
