Офіційне визначення адміністративного правопорушення, яке становить фактичну підставу адміністративної відповідальності, дається в ст. 9 КпАП. Відповідно до цієї статті адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ознаками адміністративного правопорушення, що випливає з наведеного визначення, є суспільна шкідливість, протиправність, винність і адміністративна караність.
Суспільна шкідливість адміністративного правопорушення означає, що ним заподіюється шкода певним суспільним відносинам, які охороняються правовими нормами: державному і громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління. Ця шкода може бути як матеріальною, так й іншою (моральною, організаційною тощо).
Протиправність проступку, це порушення загальнообов'язкових правил, встановлених державою. Адміністративне правопорушення може виражатися як у протиправній дії, так і в протиправній бездіяльності. У першому випадку вчиняється дія, заборонена законом (наприклад, розпивання спиртних напоїв у громадських місцях), у другому — правопорушник не діє, хоча закон вимагає активних дій (наприклад, ухилення свідка від явки в суд).
Під винністю адміністративного правопорушення розуміється психічне ставлення особи до вчиненої дії (бездіяльності). Вина може бути умисною або необережною.
Адміністративна караність проступку виражається в тому, що за його вчинення законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна караність означає можливість застосування до порушника адміністративного стягнення, хоча реально воно може й не накладатися (наприклад, у випадку звільнення від адміністративної відповідальності).
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності, правовим наслідком адміністративного правопорушення. Воно застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами (ст. 23 КпАП).
Уповноваженими особами щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану є посадові особи органів державної реєстрації актів цивільного стану (ст.255 Кодекс України про адміністративні правопорушення).
Статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення посадовим особам органів державної реєстрації актів цивільного стану надано право складати протокол про адміністративне правопорушення у відношенні громадян за утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та у відношенні батьків чи одного з них, інших законних представників новонародженої дитини у разі несвоєчасної реєстрації народження дитини.
Стаття 212-1. Повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасна реєстрація народження дитини
Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану -
тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану -
тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Сімейним кодексом України, зокрема статтею 144, на батьків покладено обов’язок зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини. Невиконання цього обов’язку є підставою для покладення на батьків відповідальності, передбаченої частиною 2 статтею 212-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Уповноважена особа зобов'язана ознайомити особу, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення з її правами й обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких під підпис вручається особі, щодо якої він був складений. Протокол про адміністративне правопорушення реєструється посадовою особою відділу ДРАЦС, після чого другий примірник протоколу про адміністративне правопорушення разом із супровідним листом відділу ДРАЦС надсилається до адміністративної комісії виконавчого комітету районної у місті, міської, селищної, сільської(селищної), ради за місцем проживання батьків або іншого законного представника дитини.
Що таке дискримінація за ознакою статі Ситуація, за якої особа та/або група осіб за ознаками стат...
У зв’язку з повномасштабним військовим вторгненням російської федерації в Україну та введенням...
З 06 по 12 квітня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 1 акто...
З 30 березня по 05 квітня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстрован...
З 23 по 29 березня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано...
З 16 по 22 березня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді не зареєстрова...
З 09 по 15 березня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано 2 акт...
Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — негативне суспільне явище, яке проявляється в...
Стаття 24 Конституції України закріплює рівність чоловіків та жінок в усіх сферах життя. &...
З 02 по 08 березня 2025 року в Южноукраїнській міській територіальній громаді зареєстровано...
