Південноукраїнська громада провела в останню путь Захисника України Олександра Нестеренка

Пам'ятаємо 03.07.2026 Версія для друку

Сьогодні Південноукраїнськ у скорботі попрощався зі своїм земляком, воїном, який до останнього подиху залишався вірним Україні, — Олександром Владиславовичем Нестеренком.

На площі перед Палацом культури «Енергетик» зібралися рідні, друзі, побратими, представники міської влади, військовослужбовці та небайдужі жителі громади, щоб віддати останню шану Захиснику, який поклав життя за свободу і незалежність нашої держави.

Під звуки Державного Гімну України військовослужбовці виконали церемонію обгортання домовини Державним Прапором України — символом держави, якій Олександр Нестеренко служив із честю протягом багатьох років.

Олександр Нестеренко народився у 1986 році в Південноукраїнську. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після навчання у загальноосвітній школі №4 здобув професію газозварювальника у Південноукраїнському професійному коледжі. Проте справою його життя стала військова служба. Уже з 2006 року він пов'язав свою долю із захистом Батьківщини.

Олександр служив у військовій частині 3044 Національної гвардії України, згодом — у складі 40-ї окремої артилерійської бригади, яка від перших днів повномасштабного вторгнення стримувала ворога на Харківщині. Завдяки значному бойовому досвіду Олександр навчав майбутніх захисників у навчальному центрі, передаючи їм знання, набуті на війні. Наприкінці 2024 року продовжив службу у лавах 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, де виконував бойові завдання на найскладніших ділянках фронту.

Останнім часом він опановував новий напрям — управління безпілотними літальними апаратами. Рідним говорив, що нове призначення дає більше можливостей для того, щоб ще ефективніше нищити ворога. Та війна розпорядилася інакше.

22 червня 2026 року поблизу селища Новоселівка Краматорського району Донецької області, під час виконання бойового завдання, ворожий FPV-дрон влучив в автомобіль логістики, який забезпечував зміну екіпажів дистанційного пілотування. Унаслідок цього удару Олександр Нестеренко загинув.

До присутніх зі словами співчуття звернулися заступник міського голови Сергій Грностай та начальник відділення цивільно-військового співробітництва першого відділу Вознесенського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, майор Андрій Чорний. Вони висловили щирі співчуття родині полеглого воїна та подякували йому за самовіддану службу Україні.

Жителі громади вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання. Після цього військовослужбовці віддали Олександру останні військові почесті, а Державний Прапор України, яким була вкрита домовина, передали рідним як символ вдячності держави за вірну службу їхнього сина.

Кожен, хто прийшов цього дня, ніс із собою квіти, біль і вдячність. Люди мовчки схиляли голови, прощаючись із Захисником, який мав ще багато планів, але віддав найдорожче — власне життя, щоб жили інші.

Олександр Нестеренко залишиться у пам'яті своїх рідних люблячим сином і братом, у серцях побратимів — надійним товаришем, досвідченим воїном і людиною честі, а для Південноукраїнської громади — одним із тих, хто власною мужністю став на захист України у найтяжчий для неї час.

Світла пам'ять Герою.

Вічна слава і вдячність Захиснику України.