Від першої особи

26.08.2011 Версія для друку

Останнім часом тема тарифів на житлово-комунальні послуги в місті – найактуальніша. Населення отримало перші квитанції на сплату за новими розцінками від підприємств ЖКГ і «прозріло»: дисбаланс власних доходів і видатків на утримання житла виявився катастрофічним для чималої частини городян.

Затвердження нових тарифів процедура досить довготривала. Йому передують громадські слухання, де населенню роз’яснюються економічні підстави підвищення розцінок, де можна виказати свої заперечення, пропозиції і мотивувати їх. Наступний крок - аудит державної інспекції по цінам, яка робить свій висновок щодо обґрунтованості тарифів. Лише потім питання виноситься на розгляд виконавчого комітату місцевої ради, яка приймає остаточне рішення.

Все це відбулось цьогоріч в Южноукраїнську. Але, не зважаючи на дотримання усіх норм і правил, і підспудне розуміння населенням того, що головна причина біди не рішеннях, прийнятих місцевою владою, а загальний непомірний ріст цін на все в цілому в Україні, кінцевий результат шокував багатьох.

Полетіли скарги від населення до державних структур усіх рівнів. Насамперед до міської ради, далі – до обласної державної адміністрації, до київських державних можновладців. Поговорюють, що дехто з людей намагається оскаржити рішення щодо підняття тарифів в суді. Мали місце і імпровізовані маніфестації, організаторами яких (за різними думками) виступили як представники міських осередків окремих політичних сил, так активні представники громадськості. Але досі питання залишається відкритим: тарифи існують, війна проти них триває…

Коментар з приводу даної ситуації надав Южноукраїнській міський голова Андрій Стулін.

Андрію Миколайовичу, чому виникла необхідність підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги?

Протягом останнього року неодноразово зростав рівень мінімальної заробітної плати, крім того відбулось значне подорожчання енергоносіїв паливно-мастильних матеріалів та інших складових, що впливають на собівартість послуг, які надають мешканцям житлово-комунальні підприємства нашого міста. Видатки підприємств зросли, це і є основним чинником зростання тарифів.

Попередні очільники міста іноді «забували» реагувати в таких ситуаціях відповідними рішеннями. Це в певній мірі зрозуміло: непопулярні речі… Як їх допустити, коли попереду чергові виборчі перегони?..У нас же просто не було іншого вибору. Ми змушені були зробити цей непопулярний крок з наступних причин.

Збалансування доходів та видатків будь якої господарчої структури є обов’язковою умовою її існування. Всі повинні розуміти, якщо підприємство отримуватиме за послуги, припустимо, 100 гривень, при їх собівартості 150 гривень, то воно має лише одну перспективу – збанкрутувати і припинити своє існування.

Чи зацікавлені мешканці міста у занепаді житлово-комунального господарство міста? Впевнений, що ні. А виконком міської ради, і я, особисто, взагалі не маємо права допустити такої ситуації.

Але деякі громадські діячі нашого міста, зокрема представники депутатського корпусу Южноукраїнської міської ради, озвучували думку щодо того, що міська раді в змозі прийняти рішення, які дозволять все ж таки знизити тарифи на житлово-комунальні послуги, якщо не до попереднього рівня, то принаймні на дві третини від суми підвищення. Теоретично це можливо?

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги», органи місцевого самоврядування повинні встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче обгрунтованих витрат на їх виробництво, а у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на рівні, що унеможливлює отримання прибутків, зобов’язаний відшкодовувати з місцевого бюджету виконавцям (виробникам) різницю між встановленим розміром цін (тарифів) та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Тобто, якщо міська рада прийме рішення, про яке йдеться, то вона повинна бути паралельно вирішити і те, де взяти кошти на відшкодування збитків підприємствам житлово-комунального господарства міста. А це, не багато-не мало, більше двадцяти мільйонів гривень тільки до кінця поточного року.

Всі депутати без виключення добре знають, що залучити додаткові кошти в місцевий бюджет в такому обсязі сьогодні просто немає звідки. Отримати настільки вагомий приріст бюджету за рахунок власних надходжень не тільки проблематично, а й взагалі практично неможливо. Наше місто є досить специфічним: тут діє фактично єдине бюджетоутворююче підприємство – Южноукраїнська атомна станція. Воно сплачує до місцевої скарбниці визначений на державному рівні відсоток від загального об’єму оподаткування. Левова ж частка відрахувань йде у державний бюджет.

Тому я заявляю прямо: ті депутати, які говорять прилюдно, що рада, виконком може знизити рівень тарифів і для цього потрібно лише «…бажання йти на зустріч чаянням громади», просто обманюють своїх виборців і мають на меті лише одну ціль: попіарити черговий раз себе особисто і ту політичну силу, яку вони представляють.

На останній сесії міської ради, яка відбулась на цьому тижні, була озвучена чергова подібна заява групи депутатів міської ради. Але ця заява знов носить чисто популістський характер. Бо знов, разом із вимогами змінити нині діючу тарифну політику і збільшити видатки на надання матеріальної допомоги з місцевого бюджету, знов ані слова не говориться про те, де реально взяти кошти на забезпечення роботи підприємств житлово-комунальних підприємств, які в разі повернення на попередній тарифний рівень просто припинять своє існування, ані про те, де винайти гроші, для збільшення фінансування міської програми «Турбота».

Яким чином, на ваш погляд, можна врегулювати існуючу ситуацію?

Зрозумійте, кардинальне вирішення проблеми не залежить від місцевої влади. Про це повинні подбати наші вищі можновладці. Вони мають створити дієвий механізм соціального захисту населення.

Сьогодні ж розрекламований київською владою принцип, що пенсіонер не буде платити більше 10%, а інші – не більше 15% за комунальні послуги від свого доходу, фактично не працює. Більшість людей, які дійсно потребують соціального захисту, звертаються за допомогою до державних органів, але не отримують нічого. Механізм надання допомоги недієвий, бо умови надання державних субсидій занадто жорсткі.

Саме тому за 7 місяців поточного року держава надала допомоги громадянам нашого міста у вигляді субсидій лише на 69тис.грн. Тоді як місцевий бюджет (але вже по нашим місцевим програмам) – на 230тис.грн. Хоча ці гроші ми могли б направити і на інші місцеві потреби.

Я вважаю що насамперед головна проблема криється ще і в тому, що держава не дбає про те, щоб ріст доходів громадян випереджав зростання цін, а не навпаки.

Андрію Миколайовичу, скажіть, чи проводилися перевірки обгрунтованості тарифів на житлово-комунальні послуги, які діють зараз в Южноукраїнську?

Звичайно. Причому аудит проводили не тільки спеціалісти управлінь та відділів виконкомів Южноукраїнської міської ради. Економічну обґрунтованість нових тарифів на житлово-комунальні послуги в нашому місті було перевірено державною інспекцією по цінам в Миколаївській області. Є відповідні висновки цієї служби, щодо правильності проведених розрахунків.

До речі, зараз проводиться ще одна комплексна перевірка економічної обґрунтованості прийнятих в нашому місті тарифів на житлово-комунальні послуги та відповідності законодавчій базі України принципів їх формування . Здійснює перевірку спеціальна комісія Миколаївської обласної державної адміністрації. Сподіваюсь, що найближчим часом ми матимемо можливість ознайомитись і з висновками.

Зараз частина громадськості міста намагається протистояти новим розцінкам на житлово-комунальні послуги. А чи виявляли городяни активність під час обговорення питання на підготовчому етапі (тобто, до затвердження тарифів виконкомом міської ради)?

Ні. Хоча саме для цього ми організовували громадські слухання. Відвідування їх були дуже малочисельними. Чим викликана така пасивність? Мені незрозуміло.

Дехто зараз говорить, буцімто головною причиною низької явки на громадські слухання було те, що проводились вони у незручний для багатьох людей час (у будні, під час робочого дня, тощо). Але навряд це дійсно вплинуло на результат. Адже навіть коли слухання проводились по суботах, ввечері, на них приходило не більше учасників ніж на ті, що відбувались в будень.

Підтверджує мою думку і інший факт. Найбільш актуальною є проблема підняття тарифів для пенсіонерів, бо рівень їх доходів нижчий, ніж у працюючого населення. Дана категорія людей безперечно мала можливість прийти на слухання в будь який час дня, але також не проявила активності.

Тож, як кажуть, маємо те, що маємо... А я впевнений, якби люди побували на слуханнях, то зараз в них виникало б набагато менше запитань відносно формування тарифів і ми б уникнули непорозуміння.

Дехто з людей вважає, що на суттєве зростання тарифів вплинули непомірно високі заробітки працівників і надмірно роздуті штати підприємств житлово-комунального господарства. Як ви вважаєте, чи є підстави для такої думки?

Що стосується чисельності штатів, то вони визначаються спеціальними нормативами, визначеними чинною законодавчою базою України. І мені відомо, що практично в усіх підприємствах ЖКГ міста чисельність штатів зараз нижча від допустимої кількості не менш як на чверть. Стосовно ж розміру заробітків, то по-перше, це також регламентується законодавчо, а по-друге, в загальному обсязі витрат підприємств, заробітна плата працівників займає не більше десяти відсотків і тому суттєво не може вплинути на висоту тарифної планки.

До того ж, я маю великі сумніви, що якби ми змусили керівників підприємств зменшити, наприклад, вдвічі розмір зарплати в своєму колективові, то спеціалісти цих підрозділів не залишили б завтра роботу взагалі. Навряд чи погодяться двірники, які взимку розчищають двори від снігу та льоду, а восени цілими днями згрібають листя, роблять безліч іншої роботи, або сантехніки, ремонтники, які змушені працювати і в вихідні, і в свята, іноді й вночі , робити це за 600-700 гривень на місяць…

Порівняно із іншими містами регіону як зараз виглядає тарифна політика Южноукраїнська?

Порівняйте самі. Послуги водопостачання в Южноукраїнську коштують 2 гривні 5 копійок, в Миколаєві – 2,18, Вознесенську – 4,31, в Первомайську – 4,47. Послуги водовідведення в Южноукраїнську - 2 гривні 80 копійок, в Миколаєві – 1,88, в Вознесенську – 1,99, в Первомайську – 5,2. Опалення южноукраїнцям зараз коштує 1 гривню 4 копійки за один квадратний метр, миколаївцям – 1,30, вознесенцям – 2,77, первомайцям – 1,82.

Квартирна плата в нашому місті складає в середньому 2,72грн., в Миколаєві це 1,85 , В Вознесенську – 2,22, В Первомайську – 1,52. Але треба ще врахувати що кількість складових послуг, які увійшли до квартирної плати, в нашому місті помітно більша, аніж у сусідів. В Южноукраїнську їх 13. В Миколаєві ж при розрахунку квартирної плати бралося до уваги, що мешканці багатоквартирних будинків отримуватимуть 7 послуг, в Вознесенську – 8 послуг, в Первомайську – 10 послуг. До того ж можу впевнено заявити, що якість послуг, які надають комунальники нашого міста набагато вища, ніж в інших містах регіону.

І ще, коли вже проводити паралелі між тарифною політикою в нашому місті, та інших населених пунктах регіону, то не можна не згадати і про загальний рівень доходів населення. Згідно із офіційними даними, середня заробітна плата в Южноукраїнську на початок 2011 року становила 4500 гривень. В обласному центрі цей показник дорівнює 2400 гривень, у сусідніх Вознесенську і Первомайську (відповідно) – близько 1800 і 1500 гривень.

Зрозуміло, що далеко не кожна працююча людина в нашому місті отримує зарплатню більше чотирьох тисяч гривень. Але загальна тенденція, погодьтесь, досить показна.

Андрію Миколайовичу, зважаючи на зазначене, ви особисто вважаєте, що нові тарифи на житлово-комунальні послуги відповідають рівню життя мешканців міста?

Я взагалі вважаю, що рівень цін на будь які товари та послуги в Україні зараз аж ніяк не відповідає рівню доходів більшості громадян нашої держави. І мені болить за долю тих, хто змушений сьогодні зводити кінці з кінцями на мізерні пенсії та зарплати. Я обурений тим, що соціальний захист людей з боку держави поки носить лише декларативний характер.

У цьому контексті хочу нагадати про те, що під час попередньої виборчої кампанії нині діючий Президент нашої країни Віктор Янукович серед численних виборчих обіцянок зазначив зокрема посилення соціального захисту громадян України. Чекаємо на їх виконання.

Записала Ірина ГОЛОВЧЕНКО