ЗІ СВЯТОМ ВИЗВОЛЕННЯ!
Пам'ятаємо 23.03.2025
Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради
23 березня – день визволення смт. Костянтинівка 28 березня – день визволення Миколаїв...
Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (ст. 43 Конституції). Працівник має право на оплату своєї праці на підставі укладеного трудового договору (ст. 21 Закону «Про оплату праці»).
Оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку; своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їхньої черговості (ст. 97 Кодексу законів про працю (КЗпП), ст. 15 і 24 Закону «Про оплату праці»).
Заробітна плата повинна виплачуватися працівникові регулярно в робочі дні в строки, встановлені в колективному договорі, не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу що не перевищує 16 календарних днів. Якщо день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 КЗпП; ст. 24 Закону «Про оплату праці»).
У разі звільнення працівника, керівництво повинно провести з ним повний розрахунок, не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Якщо роботодавець при звільненні працівника несвоєчасно провів з ним повний розрахунок, то відповідно до ст. 117 КЗпП, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У випадку затримки виплати заробітної плати працівник має право відповідно до ст. 34 Закону «Про оплату праці» звертатись до роботодавця з метою компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку із порушенням строків її виплати відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари й тарифів на послуги. Згідно із Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання провадиться компенсація втрати частини заробітної плати своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати на один і більше календарних місяців. У разі, якщо власник, або уповноважений ним орган, чи особа, відмовиться виплачувати компенсацію, працівник має право звернутися з позовом до суду про стягнення цієї компенсації в примусовому порядку.
Якщо заробітна плата Вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості (ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК)). У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.
У заяві повинно бути визначено:
1) найменування суду, в який подається заява;
2) ім’я заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
4) перелік документів, що додається до заяви.
Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів. До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.
Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати державного мита (ст. 4 Декрету Кабміну «Про державне мито»).
Якщо рішення суду щодо невиплати заробітної плати не виконується.
Ви отримали судове рішення чи судовий наказ про стягнення невиплаченої заробітної плати, передали його на виконання до органів юстиції, проте воно не виконується. Тоді ви можете: оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню судового рішення чи судового наказу. Скарга подається до суду, який прийняв рішення. При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вам діями виконавця.
Т.О.Соловйова
головний спеціаліст з питань
оплати та нормування праця
УП та СЗН Южноукраїнської
міської ради
